Організаційно – правові форми підприємництва

 

Підприємницька діяльність без створення юридичної особи (приватне підприємництво) – це форма підприємницької діяльності, яка здійснюється громадянином, який отримав статус суб’єкта підприємницької діяльності. Відсутність установчих документів, спрощені ведення бухгалтерського обліку і процедура оподаткування тощо.

Підприємцеві без створення юридичної особи не обов’язково мати печатку і відкривати рахунок в банку. Однак якщо він зареєстрований як платник податку на додану вартість і виписує податкові накладні, то печатку йому необхідно мати.

Підприємництва без створення юридичної особи – це відповідальність за зобов’язаннями всім своїм особистим майном.

Приватне підприємство

Приватне підприємство є юридичною особою.

Юридичними особами є підприємства, організації і установи, які мають відокремлене майно і можуть:

а) від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки;

б) бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному суді або третейському суді.

Приватне підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки майном підприємства.

Приватне підприємство створюється і діє на підставі статуту.

 

 

Господарські товариства – це підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна.

Юридичні і фізичні особи, що засновують господарське товариство, іменуються його учасниками. У випадку, якщо створюється акціонерне товариство, особи, що засновують його, іменуються засновниками.

У будь-якому господарському товаристві кількість учасників (засновників) не повинна бути менше двох.

Законом передбачені таки види господарських товариств:

Акціонерне товариство;

Товариство з обмеженою відповідальністю;

Товариство з додатковою відповідальністю;

Повне товариство;

Командитне товариство.

Види господарських товариств:

1. Акціонерне товариство.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, на момент створення товариства. Акції можуть оплачуватися коштами або майном.

Акціонерні товариства бувають відкритими і закритими.

У відкритому акціонерному товаристві акції розповсюджуються шляхом підписки. Засновники у разі відкритої підписки на акції повинні бути держателями акцій на суму не менше ніж 25% статутного фонду і строком не менше 2 років.

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або ж на фондовій біржі.

Акціонерне товариство повинно зареєструвати випуск акцій у Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори, в яких мають право брати участь всі акціонери.

Акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту і установчого договору.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю.

Товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Розмір статутного фонду повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

Учасники товариства з обмеженою відповідальністю відповідають за зобов’язаннями товариства в межах своїх вкладів.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Визначення основних напрямків діяльності товариства та затвердження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, а також виключення учасника з товариства вимагають одностайного рішення зборів.

Товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту і установчого договору.

3. Товариство з додатковою відповідальністю.

Товариством з додатковою відповідальністю – це товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів.

Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми вкладами до статутного фонду, а при недостатності сум вкладів учасники товариства несуть відповідальність майном, що належить їм в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до вкладу кожного учасника.

Мінімальний розмір статутного фонду повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

Товариство з додатковою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту і установчого договору.

4. Повне товариство.

Повне товариство – це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

У повному товаристві статутний фонд не формується, а розмір і порядок внесення вкладів визначаються самими учасниками товариства.

Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору.

5. Командитне товариство.

Командитне товариство – це товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, беруть участь один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно товариства. Ті учасники товариства, які несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, називаються комплементаріями або учасниками з повною відповідальністю, а вкладники товариства називаються командистами.

Статутний фонд не формується, а розмір і порядок внесення вкладів визначається самими учасниками товариства в установчому договорі. Учасники, які несуть повну відповідальність можуть вносити як вклади кошти, майно, майнові права а також нематеріальні активи. Вкладники товариства можуть вносити свої вклади в товариство тільки коштами і майном, не беруть участі в управлінні товариством і не здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства, мають право тільки отримувати частку прибутку від діяльності товариства пропорційно розміру внесеного вкладу.

Установчим документом, на підставі якого створюється і діє командитне товариство, є установчий договір.

 

 

Дочірнє підприємство – це самостійна юридична особа, яку створила інша юридична особа. Це підприємство, єдиним засновником і власником якого є інше підприємство.

Дочірнім підприємством є господарюючий суб’єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія. Холдингова ж компанія – господарюючий суб’єкт, який володіє контрольним пакетом акцій інших, одного або більше господарюючих суб’єктів.

Акціонерні товариства мають право створювати на території України та за її межами дочірні підприємства, що є юридично самостійними підприємствами, контроль над якими материнське підприємство здійснює шляхом володіння контрольним пакетом акцій. Дочірні підприємства ведуть самостійний баланс та повністю відповідають за своїми зобов’язаннями.

Створені товариством дочірні підприємства мажуть наділятися основними засобами та обіговими коштами, які належать товариству. Керівництво їх діяльністю здійснюється особами, що призначаються правлінням товариства.

Дочірнє підприємство є юридичною особою, тобто має відокремлене майно, яким його наділяє головне підприємство, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, бути позивачем та відповідачем у суді, арбітражному суді та третейському суді. Дочірнє підприємство має право займатися будь-якою діяльністю, у тому числі підприємницькою, яка не суперечить законодавству України. Дочірнє підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Найменування дочірнього підприємства господарського товариства повинно містити зазначення виду товариства і бути вказано в установчих документах.

Дочірнє підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Статут затверджується власником майна. Статут дочірнього підприємства повинен визначати:

власника;

найменування та місцезнаходження дочірнього підприємства;

вид дочірнього підприємства господарського товариства;

предмет і мету його діяльності;

розмір та порядок створення статутного фонду;

порядок розподілу прибутків та збитків;

склад і компетенцію органів дочірнього підприємства та порядок прийняття ними рішень;

порядок внесення змін до установчих документів;

і порядок ліквідації та реорганізації дочірнього підприємства.

Діяльність дочірнього підприємства у зовнішньо-господарському обороті нічим не відрізняється від діяльності звичайної юридичної особи, у тому числі в сфері оподаткування.