Організаційно-правові форми соціального захисту населення

Актуальність теми дослідження. Соціальний захист населення – це система принципів, методів, законодавчо встановлених державою соціальних гарантій, заходів та установ, що забезпечують надання оптимальних умов життя, задоволення потреб, підтримку життєдіяльності та дійового існування особистості, різних соціальних категорій і груп; комплекс державних заходів соціально-економічного та правового характеру із забезпечення гарантованого державою мінімального рівня матеріальної підтримки соціально уразливих верст населення в період економічних перетворень та пов’язаного з ними зниження рівню життя.

Актуальність теми цієї роботи полягає в тому, що саме зараз під час переходу до ринкових відносин як ніколи стає очевидною необхідність удосконалення системи соціального захисту населення, важливою частиною якого є удосконалення інституту органів соціальної роботи. Мета діяльності таких органів – проведення політики держави, спрямованої на встановлення стійких зв’язків між різними рівнями організаційної системи, покликаної формувати соціальні відносини у суспільстві, забезпечувати громадян потенційними життєвими благами для задоволення їхніх потреб, розвивати економічну самостійність в управлінні.

На сьогодні існує достатньо багато літератури, в якій висвітлюються проблеми соціального захисту населення, зокрема, праці таких авторів, як Бойко М. Д., Болотіна Н. Б., Борецька Н. П., Волевач П. С., Кубрак В. М., Клівіденко Л.М., Стиченський Б. С., Зуб І. В., Мінюков П. І., Синчук С. М., Бурак В. Я., Сирот І. М., Сташківа Б. І. та ін.

Об’єкт дослідження – соціальний захист в Україні на сучасному етапі розвитку держави.

Предмет дослідження – організаційно-правові форми установ соціального захисту.

Мета роботи – науково обгрунтувати і емпірично вивчити особливості як державних, так і недержавних організаційно-правових форм соціального захисту в Україні.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження поставлено наступні завдання:

• охарактеризувати поняття та види організаційно-правових форм соціального захисту;
• оцінити загальнообов'язкове державне соціальне страхування як основну організаційно-правову форму соціального захисту;
• проаналізувати систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
• з’ясувати  особливості страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
• дати характеристику страхування на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
• оцінити розвиток і роль недержавних форм соціального захисту;
• дати аналіз асигнувань з бюджету як організаційно-правової форми соціального забезпечення.

Наукове значення дослідження полягає в тому, що без фундаментального наукового обгрунтування таких понять, як інститут органів соціального захисту, визначення їх структури та підпорядкування, а також визначення обсягів їх компетенції неможливо знайти наукові обгрунтування критеріїв перевірки доцільності вже реалізованих змін по подальшому вдосконаленню соціального захисту населення, зокрема осіб похилого віку, нормативних актів, які присвячені соціальній політиці нашої держави. 

Практична значущість дослідження полягає в аналізі організаційних форм роботи установ соціального захисту населення зокрема із забезпечення життєдіяльності людей похилого віку, змін, що сталися в їх статусі, обсягах їх компетенції, що були викликані реформуванням в сфері соціального захисту населення, а також у висуванні пропозицій щодо вдосконалення роботи вказаних органів та механізму реалізації політики нашої держави в цій сфері.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять розроблені концептуальні положення в області соціального захисту населення. У процесі виконання поставлених у роботі завдань використовувалися методи вивчення документів, нормативно-правових актів, порівняльного аналізу та узагальнення.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел, загальний обсяг роботи складає 55 сторінок.