Основні моделі процесу перекладу

Актуальність теми дослідження. Сучасне перекладознавство сформувалось як самостійна наукова дисципліна в основному в другій половині ХХ ст. Післявоєнне розширення міжнародних контактів у всіх сферах людського спілкування, що викликало різке збільшення потреби в перекладах і перекладачах, стало могутнім стимулом для росту теоретичних досліджень перекладацької діяльності. За останні 50 років з'явилася величезна кількість робіт, велика різноманітність теоретичних концепцій і методів дослідження, серед яких особливе місце займають теоретичні моделі перекладу.

Сучасне перекладознавство займається вивченням великої низки теоретичних і практичних проблем; постійно розширюються і доповнюються існуючі концепції, підтверджуються або спростовуються їх положення. До числа центральних питань перекладознавства належать фундаментальні поняття «еквівалентність» і «адекватність перекладу». Незважаючи на неодноразове висвітлення цих перекладацьких термінів, в працях відомих вітчизняних вчених-дослідників в області перекладознавства і лінгвістики, в цілому не існує чіткого розмежування даних концептуальних понять, з яких саме адекватність визнається нормативної категорією, мірою якості перекладу, яка зумовлює передачу як формальної, так і змістовної сторони тексту орігігінала. Поряд з цим особливу увагу привертає проблема моделювання перекладу, тобто застосування теоретичних моделей для пояснення сутності перекладацького процесу, а також порівняльного аналізу його результатів - реально виконаних перекладів. На переконання найбільших лінгвістів, сама розробка моделей перекладу є одним з найважливіших завдань перекладознавства.

У зв'язку з цим дослідження проблеми моделювання перекладу та його адекватності як необхідної умови забезпечення міжмовної комунікації є актуальною проблемою лінгвістики.

Стан дослідження проблеми. Дослідження моделей процесу перекладу достатньо широко висвітлене у лінгвістичній науці. Так, узагальнюючі праці з даної проблеми розроблені Л. С. Бархударовим [3], В.С. Виноградовим [6], В. Н. Коміссаровим [10], А. В. Мамрак [16], Я. І. Рецкером [23] та інші. Окремі аспекти застосування моделей у перекладацькій діяльності дослідили Л. Архи-пова [2], М. А. Венгренівська [5], С. В. Засєкін [7], В. Коптілов [12] та ін.

Об'єкт дослідження - теорії перекладу та перекладацькі стратегії в контексті уніфікації підходів до перекладацької діяльності. 

Предмет дослідження - підходи до моделювання процесу перекладу. 

Мета роботи – теоретично обгрунтувати та емпірично дослідити різноманітність підходів до моделювання процесу перекладу. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• уточнити поняття моделі перекладу та визначити їх основні види;
• з’ясувати роль моделі перекладу в процесі передачі іншомовного тексту;
• проаналізувати основні моделі перекладу у сучасній лінгвістиці.

Методи дослідження. Мета і завдання дослідження зумовили використання комплексної методики аналізу з застосуванням ряду конкретних методів і прийомів: метод порівняльно аналізу оригіналу та перекладів іноземними та українською мовою; метод узагальнення, метод синтезу, метод компонентного та  етимологічного аналізу, метод інтерпретації тощо.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому пропонується поєднання різних підходів до вивчення позитивних моментів і недоліків існуючих проблем перекладу та визначаються особливості комунікативної ситуації, які впливають на вибір конкретних моделей. 

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що встановлення фундаментальних концептуальних засад моделей перекладу сприяє розвитку перекладознавства, зокрема, з'ясуванню принципів встановлення еквівалентності та адекватності перекладу, врахуванню у перекладі комунікативної ситуації, застосуванню перекладацьких трансформацій для подолання відмінності мовних норм, визначенню засобів передачі лексичних одиниць оригіналу у перекладі. 

Практичне значення проведеного дослідження зумовлене можливістю використання його результатів у викладанні курсу “Теорія та практика перекладу”, у спецкурсах “Переклад ділового мовлення” або “Переклад юридичної літератури”, при виконанні курсових, дипломних та магістерських робіт. Отримані дані можуть також використовуватися в інших сферах науки і практики.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 37 сторінок.