Основні напрямки поліпшення діяльності ВАТ "ГАЛАНТ"

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність планування діяльності підприємства. Поняття та види

1.2 Границі, принципи, методи планування розвитку діяльності підприємства

1.3 Стратегічне планування підприємства

РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ГАЛАНТ»

2.1 Характеристика підприємства як бази планування

2.2 Аналіз планування діяльності підприємства

2.3 Оцінка показників, які характеризують діяльність підприємства

2.4 Призначення бізнес-плану

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ГАЛАНТ»

3.1 Напрямки підвищення ефективності планування діяльності підприємства

3.2 Служба планування на підприємстві

3.3 Формування бізнес-плану на ВАТ «ГАЛАНТ»

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Фінансова стабільність є важливою передумовою успішного ведення господарської діяльності. Вона формує імідж господарюючого суб'єкта, є його візитною карткою. Тому підприємствам і організаціям необхідно постійно дбати про фінансову стабільність, вживати заходи для її зміцнення. У контексті фінансової стабільності фінансовому плануванню має відводитися особлива роль, оскільки кожне підприємство, починаючи свою діяльність, зобов'язане чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи свого підприємства. 

Фінансове планування як складова бізнес-планування є одним із найбільш ефективних інструментів менеджменту. Залучення як оперативного так і стратегічного фінансового планування систематизує та впорядковує процес прийняття рішень на підприємстві, що є основною перевагою його використання.

У процесі розробки плану і контролю за ходом його виконання першочерговим його завданням має бути забезпечення фінансової стабільності суб'єкта господарювання шляхом максимального використання внутрішніх важелів ресурсного забезпечення кругообігу виробничих фондів, підвищення фондовіддачі і рентабельності активів, забезпечення високої ліквідності боргових зобов'язань. Водночас фінансовий менеджер повинен аналізувати доступну інформацію про діяльність конкурентів підприємства, прогнозувати вплив зовнішніх чинників на фінансовий стан підприємства, розробляти запобіжні чи альтернативні заходи, щоб забезпечити фінансову стійкість і конкурентоспроможність.

Актуальність курсової роботи полягає в тому, що фінансове планування є ключовою ланкою всього процесу планування, яке дозволяє з'єднати стратегічне мислення із здатністю розробити конкретний план дій на плановий період [12, 142]. 

 

 

Планування — найперша функція управління, вона передує іншим управлінським функціям і визначає їх сутність. Планування залежить від ефективного аналізу зовнішнього середовища, об'єктивного оцінювання власних позицій, потребує спільних зусиль та участі всіх складових організацій. Також ця функція передбачає вибір мети, розробку шляху її досягнення та просування ним.

Планування як функція менеджменту полягає в розв'язанні таких глобальних проблем:

- якими мають бути цілі організації;

- як має діяти організація, щоб їх досягти.

Планування дає змогу будь-якій організації передбачати майбутнє. Воно виявляється в програмі дій, що охоплюють усі операції підприємства (технічні, фінансові, комерційні). Планування має враховувати періоди, джерела та витрати.

Процес планування передбачає складання перспективних і поточних плані прогнозів, результатом чого є бізнес-план. Призначення всіх видів планів полягає в забезпеченні колективного розуміння загальних завдань, стратегії й тактики їх виконання, а також урахування ресурсів, що є в розпорядженні.

Розрізняють такі принципи планування: об'єктивність, системність, комплексність, оптимальність, єдність інтересів фірми, її персоналу та споживачів, збалансованість, обґрунтованість планів, програм, проспектів, моделей розвитку, пізнання шляхів соціально-економічного розвитку.

Для розробки ефективних програм і планів варто враховувати такі фактори:

- уміння керувати людьми;

- велика активність;

- відповідні моральні якості;

- стійкість і рішучість;

- необхідні професійні знання в певній галузі;

- загальна досвідченість в справах (компетентність, досвід роботи) [11, 47].

Передумовою планування вважається прогнозування, яке більш властиве для сучасного конкурентного середовища. Прогнозування — це визначення об'єктивних тенденцій розвитку бізнесу в майбутньому, а також альтернативних шляхів розвитку і термінів їх реалізації. Прогноз — органічна система (частина) планування.

У практиці є система внутрішньо фірмового планування, яке складається з комплексу планів:

- виробничих;

- фінансових капіталовкладень;

- реалізації продукції;

- науково-дослідної діяльності;

- організаційного розвитку фірми.

У процесі такого планування слід враховувати такі основні підходи:

- відображення взаємозв'язків між виробничою, збутовою й обслуговувальною діяльністю фірми;

- ієрархія планів — від стратегічних до індивідуальних;

- наявність та якість планової документації, потреба здійснення процесу планування від керівництва фірмою до робочого місця, і навпаки.

Менеджмент не дає універсальних рецептів, але керівництву з метою підвищення ефективності планування варто зважати на такі фактори:

- наявність своєчасної та повної інформації про загальноекономічні ринкові умови;

- вплив на діяльність і ринок фірми її конкурентів;

- динаміку продажу і прибутковість фірми за попередні періоди;

- визначення оптимальної товарної структури виробництва з урахуванням досягнень НТП;

- облік ресурсів фірми;

- встановлення контролю за виконанням планів та їх корегування за потреби;

- використання електронно-обчислювальної техніки, що також впливає на ефективність планування [11, 138].

Функція менеджменту, тобто планування, дає відповідь на такі запитання:

1. В якому стані нині перебуває