Основні напрямки туристсько-краєзнавчої підготовки студентів – майбутніх вчителів фізичного виховання

Отримані відповіді свідчать про покращення знань студентів з топографії, з основ туризму; деякі опитувані вказали на зміцнення впевненості у собі, на те, що навчилися долати труднощі.

Дослідження, проведені нами, свідчать про те, що питання туристсько-краєзнавчої підготовки майбутніх вчителів вимагає великої уваги, оскільки засобами туризму та краєзнавства вирішується ряд важливих питань виховання та оздоровлення молоді.

Також нами було розглянуто і проаналізовано дві програми: курс «ОКТД» (організація краєзнавчо-туристської діяльності), що викладається для студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура» педагогічного факультету РДГУ, та курс «Туризм» для студентів спеціальності «Фізичне виховання та адаптивна фізична культура» факультету здоров'я, фізичної культури і спорту МЕГУ ім. акад. Ст. Дем’янчука.

Як свідчить аналіз названих вище навчальних програм, туристські дисципліни викладаються в рамках підготовки фахівців за фізкультурними спеціальностями. Наразі у ВНЗ дозволено працювати за авторськими програмами, тому спостерігаємо наявність спільних та відмінних моментів.

Обидві програми передбачають аудиторну та самостійну роботу. Але ж кількість по видам занять суттєво різниться. Студенти, що вивчають курс «Туризм», мають 4 години лекційних, 24 години лабораторних занять, тобто всього 28 годин аудиторної роботи. Зрозуміло, що за такого стану справи викладач змушений дуже стисло, а можливо й лише оглядово, подавати навчальний матеріал. Прикладом такої ситуації можна вважати теми лекційного заняття, де за дві години аудиторної роботи заплановано опанувати великий теоретичний матеріал. Обмежена кількість годин, відведених на вивчення курсу туризму, вимагає від студентів великої самостійної роботи. Для студентів МЕГУ передбачено 26 годин самостійної роботи, студентів РДГУ – 54 години.

У навчальному курсі «Туризм» зовсім відсутні практичні заняття. Дисципліни вивчаються на різних курсах: у РДГУ – на 2-му курсі (4 семестр), у МЕГУ ім. акад. Ст. Дем’янчука – на 1-му (2 семестр). По закінченню курсу «ОКТД» студенти складають іспит, а студенти, що вивчали «Туризм», здають залік.

Узагальнюючи зміст проаналізованих програм, слід відзначити, що в них передбачено вивчення історії туризму, класифікації туризму, загальної та спеціальної підготовки туристів, правил безпеки у подорожах, ролі туризму у вихованні та оздоровленні молоді, медичного контролю та долікарської допомоги, топографічної підготовки і проведення змагань з техніки туризму та спортивного орієнтування тощо.

Однак, на думку автора, обидві програми вимагають удосконалення. По-перше, кількість годин по курсу «Туризм» не дозволяє добре опанувати програмним матеріалом; по-друге, у навчальному курсі не передбачено ознайомлення та детальне вивчення нормативно-правової бази туризму, що є основою всієї туристсько-краєзнавчої роботи з школярами та молоддю. Що стосується іншої програми – «ОТКД», то було би доцільно доповнити курс темами, що стосуються лікувального туризму, перспектив підприємницької діяльності у туризмі.

Активізація туристської підготовки майбутніх спеціалістів фізичного виховання є потребою сьогодення. Від якості викладання туристських дисциплін залежить розвиток шкільного та студентського туризму.

 

 

1. З огляду на проведену роботу, а також, беручи до уваги результати опитування студентів щодо фахової підготовки з питань туризму та краєзнавства, в подальшому необхідно удосконалити зміст навчальних програм туристських дисциплін, а також розробити засоби підвищення практичних навичок.

2. Вивчення теоретичних основ недостатньо для підготовки спеціалістів високої кваліфікації. Багатоденні подорожі є суттєвим доповненням до знань, вмінь та навичок, це є неоціненним досвідом подолання природних перешкод. Тому у програмах потрібно передбачити участь студентів у категорійних походах, оскільки в їх основі лежать самостійні дії студентів, що є фундаментом, на якому базується процес навчання та виховання.

Звіт про виконану роботу під час багатоденних подорожей доцільно оформити у вигляді журналу, що являє собою певну документацію.

Така багатогранна підготовка студентів фізкультурних спеціальностей дозволить отримати фундаментальні знання для туристсько-краєзнавчої роботи в подальшому.

 

1. Анатолій Конох. Аналіз переваг студентів вищих навчальних закладів у виборі видів активного туризму // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць ВДУ ім Лесі Українки. – Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2005. – С. 165-168.

2. Бабіко І., Свенцицька Т. Шляхи удосконалення програм з фізичної культури у загальноосвітніх школах з позиції вчителів // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць ВДУ ім Лесі Українки. – Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2005. – С. 9-12.

3. Борис Пангелов. Деякі аспекти проблеми підготовки кадрів з туристсько-краєзнавчої роботи в закладах освіти // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць ВДУ ім Лесі Українки. – Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2005. – С. 179-182.

4. Василь Серебрій. Формування здорового способу життя засобами туризму // Краєзнавство. Географія. Туризм. – Київ. – 2004. – № 34. – С. 12-14.

5. Ганопольский В. И. Системный характер экологического и технического аспектов туристской деятельности // Географические проблемы охраны природы при организации отдыха и туризма. – Москва. – 1987. – С. 10-16.

6. Ганопольський В. І. Про ефективність спортивно-туристської діяльності // Краєзнавство. Географія. Туризм. – Київ. – 2003. – № 36. – С. 18-20.

7. Ганопольський В. І. Про навчальні спортивно-туристські походи з учнями // Краєзнавство. Географія. Туризм. – Київ. – 2004. – № 11. – С. 19-23.

8. Дитячий і молодіжний туризм у центрі уваги державних органів // Урядовий кур’єр. – Київ. – 2004. – №138. – С. 13.

9. Жданова О. М. Досвід підготовки кадрів для рекреаційно-туристичної сфери у львівському ДІФК // Матер. ІІ міжнарор. наук. -практ. конф. – К., 2000. – С. 23-26.

10. Колотуха О. В. Дитячо-юнацький туризм в Україні як територіальна, соціально-економічна система: проблеми та перспективи розвитку: Автореф. дис.... канд. геогр. наук: 11. 03. 05 / Ін-т географії НАН України. – Київ, 2005. – 20с.

11. Наталія Гевкалюк, Богдан Мицкан. Шляхи підвищення мотивації студентів до вивчення професійно орієнтованих дисциплін // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць ВДУ ім Лесі Українки. – Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2005. – С. 22-23.

12. Сергей Некрасов. Практические аспекты подготовки специалистов спортивного туризма на факультете физического воспитания // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць ВДУ ім Лесі Українки. – Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2005. – С. 165-168.