Основні поняття про системи автоматизованого проектування освітлення

17.<сили світла для всіх

полярних кутів при другому азимутальному куті>262.1 224.7 243.4 243.4

262.1 262.1 262.1 262.1

271.5 252.8 299.6 355.8

365.1 402.6 309.0 103.0

28.1 18.7 18.7

18.<………………......…>……………………

19.<сили світла для всіх полярних кутів при

останньому азимутальному куті>262.1 252.8 234.1 234.1

234.1 234.1 234.1 248.1

248.1 224.7 229.4 238.7

243.4 229.4 182.6 84.3 23.4

9.4 9.4

 

Пояснення до табл.1:

 

12.У випадку використання в одному ОП ламп із різними світловими потоками, значення цього параметра повинне відповідати середньому значенню світлового потоку, віднесеному до однієї лампи. Таким чином, добуток параметрів <число ламп у світильнику> і <світловий потік лампи в лм> повинне рівнятися сумарному світловому потоку ламп в ОП.

13.Якщо значення сил світла вводяться в абсолютних одиницях, а не приведених  до  потоку  лампи  1000  лм,  то  значення  параметра  <світловий потік лампи в лм> повинне бути -1 (мінус одиниця).

14.Якщо значення сил світла приведені до потоку лампи 1000 лм, то значення параметра <множник> повинно дорівнювати значенню світлового потоку лампи, вираженому в кілолюменах.

15.Для імітації точкового ОП кожний з параметрів <ширина світильника>,

 

<довжина  світильника>  і  <висота  світильника>  повинен  бути  рівним  0 (нулю). Для імітації ОП у вигляді кола, що світить, діаметром D параметр

<ширина  світильника>  повинен  бути  рівним  -D  (мінус  D),  а  параметри

<довжина світильника> і <висота світильника> рівні 0 (нулю). Інші можливості завдання геометрії ОП наведені в Додатку 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

Азимутальна вісь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полярна вісь

 

 

 

Рис. 11 – Орієнтація ОП відносно полярних і азимутних кутів у плані (а)

і ізометрії (б)

 

ЛЕКЦІЯ 15

Комп'ютерне  моделювання в середовищі Matlab

 

 

Сучасні комп'ютерні технології, в основі яких лежать прикладні пакети,  дають  можливість  більш глибокого вивчення питань,  пов'язаних із проектуванням  будь-якого виду функціональних систем  (електричних, механічних, напівпровідникових, електронних і т.п.). Вони дозволяють якісно змінити   й   істотно   поліпшити   технологію   вивчення,  перевести   її   у віртуальну дійсність, здійснити в цій віртуальній лабораторії необхідні дослідження  з  одержанням  кількісних результатів.  Одним із  прикладних пакетів,  що відповідають  сучасним вимогам проектування  функціональних систем, є Matlab.

Проблеми, які виникають на шляху рішення цього завдання, можуть бути переборені тільки шляхом глибокого вивчення фізичних явищ у всіх ланках системи. Для грамотного використання комп'ютера необхідно добре знати й розуміти фізику роботи окремих ланок системи, їх взаємозв'язок і взаємозалежність.

Перша  версія  Matlab  була  розроблена  вже  більш  20  років  тому. Розвиток і вдосконалення цього пакету відбувалося одночасно з розвитком засобів обчислювальної техніки. Назва пакету Matlab походить від словосполучення Matrix Laboratory, він орієнтований у першу чергу на обробку  масивів  даних  (матриць  і  векторів).  Саме  тому,  незважаючи  на досить високу швидкість зміни поколінь обчислювальної техніки, Matlab встигав зберігати усе найцінніше від кожного з них. У результаті, до теперішнього часу Matlab являє собою бібліотеку більш ніж з 800 функцій. Єдина проблема роботи з бібліотеками – швидко відшукати ті функції, які потрібні для рішення поставленого завдання.

Для полегшення фахівцям різних галузей науки й техніки роботи з пакетом вся бібліотека функцій розбита на розділи. Ті з них, які носять більш загальний характер, входять до складу ядра Matlab. Ті ж функції, які є специфічними  для  конкретної  області,  включені  до  складу  додаткових

 

розділів,  що  носять  назву  Toolboxes.  Із  всіх  розділів  Toolbox  Simulink

 

найбільш пристосований для аналізу й синтезу різних систем.

 

Simulink представляє дослідникові всілякі можливості, починаючи від структурного (математичного) подання системи й закінчуючи генеруванням кодів для мікропроцесора у відповідності зі структурною схемою моделі.

Представлена на рис. 12 модель (з бібліотеки Powerdemos) наочно демонструє рівень складності завдань, які можна досліджувати в пакеті Simulink. Це модель електромеханічної системи потужністю 220 MVA, що складається з гідротурбіни (блок HTG), синхронного генератора (блок Synchronous Machine), трифазного трансформатора (блок Three-Phase Transformer) і різного виду навантажень. Система працює паралельно з енергосистемою потужністю 10000 MVA. Модель, представлена на рис.12, дозволяє досліджувати перехідні й сталі режими гідроелектростанції із синхронним  генератором,  що  має  систему  керування  збудженням  (блок

Excitation System).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 12 – Модель електромеханічної системи, створена в програмі

 

Matlab

 

Засоби комп'ютерного моделювання, розміщені в бібліотеках пакету Matlab з успіхом можуть використовуватися для рішення світлотехнічних завдань. Однією з