Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяють на 4 класи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

Класифікація причин травматизму та професійних захворювань.

В нафтовій та газовій промисловості причини травматизму та професійних захворювань можна поділити на три групи:

Організаційні: неправильна організація праці, незадовільна організація робочого місця; недоліки в організації та засобах сигналізації про наближення та настання небезпеки; недоліки в навчанні та інструктажі працюючих безпечним методам праці; невідповідність працюючих виконуваній роботі; невідповідність або відсутність індивідуальних захисних засобів; порушення трудової дисципліни.

Санітарно-гігієнічні: значні (зверхнормативні) виділення шкідливих речовин, ненормальні метеорологічні умови; зверхнормативний шум та вібрація, неправильне або недостатнє освітлення, недостатній обмін повітря та об’єм виробничих приміщень, відсутність або незадовільний стан побутових приміщень.

Технічні: недосконалість технологічного процесу та обладнання; ненадійність конструкції запобіжних та блокувальних пристроїв; незадовільний стан технологічного обладнання , засобів КВП , приспосіблень та інструменту.

Розслідування та облік нещасних випадків.

Основна мета розслідування та обліку нещасних випадків – виявлення недоліків, усунення яких веде до більш повної безпеки на наших підприємствах. Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що виникають на території організації або за її межами при виконні роботи за її завданням, а також на транспорті, наданому організацією для перевезення працюючих на робоче місце. Розслідуванню підлягають всі нещасні випадки, що мали місце як на протязі робочого часу, так і перед початком та після закінчення роботи. Всі легкі нещасні випадки, пов’язані з втратою працездатності на 1 або більше днів розслідуються на протязі 24 годин особисто начальником цеху спільно з старшим суспільним інспектором з охорони праці цеха та інженером з техніки безпеки. В цьому випадку комісія складає акт про нещасний випадок за формою Н-1 у 4-х примірниках та передає його головному інженеру, який на протязі доби розглядає та затверджує акт, який напрявляє в службу охорони праці, профспілковому комітету, технічному інспектору праці ЦК профспілки, потерпілому.

Керівники робіт зобов’язані до прибуття комісії забезпечити зберігання предметів та обладнання на місті нещасного випадку. Спеціальне розслідування групових, важких та смертельних нещасних випадків проводиться комісією у складі технічного інспектора праці ЦК профспілки, представника вищої господарської організації. У випадку особливо важких наслідків (5 та більше загиблих) комісія призначається міністром (КМ).

Основний найбільш поширений метод розслідування нещасних випадків – це розслідування на місці події. Вихідний документ для аналіза травматизму – це акт про нещасний випадок, в якому вказують вік, професію, місце роботи потерпілого, стан роботи та обставини нещасного випадку. Причина нещасного випадку повинна виходити з обставин та конкретно вказувати які порушення норм та правил техніки безпеки були допущені. Заключний етап розслідування – визначення профілактичних заходів для усунення причин нещасного випадку. Після припинення тимчасової непрацездатності потерпілого керівник робіт заповнює пункт акта про наслідки нещасного випадку.

Якщо нещасний випадок виник внаслідок аварії на об’єкті, то в акт включають його характеристику, категорію та характер аварії, збитки і т.д.

На основі актів розслідувань нещасних випадків визначають оплату лікарняних листів потерпілому, та розмір відшкодування підприємством збитків. Акт є основним документом для притягнення винуватих у нещасному випадку до відповідальності. Акт за формою Н-1 зберігається 45 років, що дозволяє за необхідності врахувати наслідки: пізня інвалідність, втрата працездатності.

 

Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі - нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше, ніж на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючих та неіонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні та алергійні захворювання тощо. Гострі професійні отруєння спричиняються, в основному, шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні. Робочий час починається з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися, і цей порядок установлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
• приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її