Основи демографії

 

x m

х

 

де: mFx – віковий коефіцієнт шлюбної народжуваності;

 

mNx – число тих, що народилися у заміжніх жінок у віці «х»;

 

m W– чисельність заміжніх жінок у віці «х».

 

Коефіцієнти шлюбної народжуваності розраховуються в нашій країні в основному лише за даними вибіркових обстежень. Офіційна статистика їх не розраховує і не публікує. Це пов'язано з двома проблемами. Перша – показники шлюбної народжуваності повинні обов'язково диференціюватися за  віком  вступи  до  шлюбу  і  тривалості  шлюбу.  Проте  необхідних  для подібних розрахунків даних немає в регістрах поточного обліку народжень.

Друга проблема – невідповідність чисельника і знаменника дробу при розрахунку показників шлюбної народжуваності. У чисельнику приводиться число тих, що народилися в зареєстрованому шлюбі, тоді як в знаменнику – число заміжніх жінок за даними перепису населення, тобто у фактичному шлюбі. Показники позашлюбної народжуваності розраховуються абсолютно аналогічно показникам шлюбної народжуваності. Потрібно тільки у вищенаведених формулах спеціального і вікового коефіцієнтів шлюбної народжуваності замінити лівий верхній індекс «т» (від англ. «marriage») на

«п» («nonmarriage»).

 

Сумарний коефіцієнт народжуваності

 

Сумарний коефіцієнт народжуваності обчислюється шляхом підсумовування вікових коефіцієнтів народжуваності з множенням їх на довжину кожного вікового інтервалу в цілих роках (при однорічних коефіцієнтах  множник  рівний  1,  при  п'ятирічних  –  5,  і  т.  д.).  Сума  у результаті ділиться на 1000, тобто показник виражається з розрахунку на одну жінку в середньому. Формула розрахунку така:

 

 

СКН

 

49 

 n  Fx   0 ,001,

15 

 

 

де СКН – сумарний коефіцієнт народжуваності;

 

Fx – вікові коефіцієнти;

 

n – довжина вікового інтервалу (при однаковій довжині інтервалу, його можна винести за знак суми, тобто спочатку скласти коефіцієнти, а потім один раз помножити суму коефіцієнтів на довжину вікового інтервалу. Якщо ж інтервали різні по довжині (рідко, але буває), то доведеться кожен коефіцієнт множити окремо на відповідну йому довжину вікового інтервалу.

Сумарний коефіцієнт народжуваності показує, скільки дітей народжує в середньому одна жінка за все своє життя з 15 до 49 років за умови, що на всьому протязі репродуктивного періоду життя даного покоління вікові коефіцієнти народжуваності в кожній віковій групі залишаються незмінними на рівні розрахункового періоду.

Розглянемо приклад розрахунку сумарного коефіцієнта народжуваності

 

(див. таблицю 4.1).

 

Таблиця 4.1 – Вікові і сумарний коефіцієнти народжуваності у Україні в 1995 р.

 

 

 

Власне кажучи, в таблиці 4.1 представлені початкові дані для розрахунку (вікові коефіцієнти народжуваності) і результат розрахунку (сумарний   коефіцієнт).   Сам   розрахунок   полягає   в   арифметичній   дії

 

підсумовування коефіцієнтів, множення суми коефіцієнтів на 5 (довжину вікового   інтервалу)   і   ділення   її   ж  на   1000.   Очевидно,   ці   прості   дії демонстрації не потребують.

Отриманий в таблиці 4.1 сумарний коефіцієнт народжуваності, рівний

 

1,345 інтерпретується таким чином. При збереженні вікових коефіцієнтів народжуваності 1995 р., протягом невизначеного довгого часу одна жінка в середньому з умовного покоління жінок, що прожили весь репродуктивний період свого життя в 1995 р. народила 1,345 дитину.

Сумарний коефіцієнт є якнайкращим показником народжуваності. Він володіє наступними достоїнствами:

1.  Його  величина  не  залежить  (або  майже  не  залежить)  від особливостей вікової структури населення і жіночого репродуктивного контингенту;

2. Цей показник одним числом дозволяє оцінити стан рівня народжуваності з позицій забезпечення нею відтворення населення. Для такої оцінки достатньо лише пам'ятати критичне, порогове значення сумарного коефіцієнта народжуваності, відповідне рівню простого відтворення населення.

В умовах найнижчої смертності (скажімо, японською) просте відтворення населення забезпечується рівнем народжуваності з сумарним коефіцієнтом народжуваності, рівним 2,08 дитини (можна округляти до 2,1, але не до цілого числа). У нас в Україні не найнижча смертність, але і у нас критичне значення сумарного коефіцієнта народжуваності рівне 2,12 (тобто мало відрізняється від японського рівня).

Тоді, наприклад, розділивши фактичний сумарний коефіцієнт народжуваності, зокрема 1,23 (для України в 1997 р.), на його критичне значення 2,12, без яких-небудь інших, іноді досить складних і трудомістких

 

обчислень, дізнаємося, що сучасний рівень народжуваності в наший країні забезпечує відтворення населення (або інакше – заміщення покоління) лише на 58,0%, тобто небагато чим більш ніж наполовину. І коли вікова структура нашого населення прийде в повну відповідність з сучасними рівнями народжуваності і смертності, кожне наступне покоління буде майже наполовину чисельно менше попереднього.

Звичайно, і цей якнайкращий показник народжуваності, яким є сумарний коефіцієнт, не може обійтися без недоліків. До них відносяться:

1. Залежність величини коефіцієнта від рівня і змін шлюбності. При підвищенні або скороченні рівня шлюбності сумарний коефіцієнт відповідно підвищується або скорочується, тоді як число дітей в кожній окремій сім'ї залишатиметься незмінним або буде мінятися в протилежну сторону, ніж шлюбність.

2. Величина коефіцієнта залежить також від зміни термінів народження дітей, від розподілу інтервалів між послідовними народженнями впродовж репродуктивного періоду життя жінки. Такий розподіл називається таймингом народжень (від англ. – timing of births