Основи охорони праці

Роботодавець має право відсторонити працівника від роботи у разі:

• появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
• відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
• в інших випадках, передбачених законодавством.

З метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавця між ними укладається колективний договір. Від імені працівників (трудового колективу) право укласти колективний договір надається, як правило, профспілковому комітету підприємства. Термін дії колективного договору один рік. Серед інших питань до колективного договору включаються питання охорони праці. Сторони, які підписали колективний договір, щорічно в строки, передбачені договором, звітують про його виконання.

Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Така перерва не включається в робочий час. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використо¬вують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

 

Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Нормативно-правові акти з охорони праці призначені для уточнення, поглиблення та конкретизації положень законодавчих актів з питань охорони праці, а також регламентації вимог безпеки щодо виробничого середовища, трудового процесу, виробничого устаткування, знарядь праці, засобів захисту працюючих, порядку ведення робіт тощо.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних НПАОП здійсню¬ється за участю Держпромгірнагляду, профспілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з іншими органами державного нагляду за охороною праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу за десять років.

З метою машинної обробки та систематизації обліку нормативно-правові акти з охорони праці повинні кодуватися відповідно до структурної схеми, наведеної на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема кодування (позначення) НПАОП

 

Вид економічної діяльності (група, клас) у коді НПАОП установлюється відповідно до державного кваліфікатора ДК 009-96 (код КВЕД). якщо нормативно-правовий акт поширюється на всі або кілька видів економічної діяльності, зазначається код 0.00.

Види НПАОП (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення:

Правила              – 1

Переліки             – 2

Норми                 – 3

Положення         – 4Інструкції           – 5

Порядки              – 6

Інші                     – 7

 

У зв'язку з тим, що в новій редакції Закону України «Про охорону праці» термін «нормативно-правові акти з охорони праці» (НПАОП) замінив термін «державні нормативні акти про охорону праці» (ДНАОП), то у літературі та більшості чинних документів з питань охорони праці поки що вживається старий термін.

Серед нормативно-правових актів з охорони праці важливе місце посідають державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР. 

Останні застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативно-правовими актами, якщо вони не протирічать чинному законодавству України. Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД, стандарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядається в міру необхідності з урахуванням національного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також Державними стандартами України з питань охорони праці, Будівельними нормами та правилами, Санітарними нор¬мами, Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проекту¬вання та іншими нормативно-правовими актами, виходячи із сфери їх дії. 

 

Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розроб¬ляють на основі НПАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, установи, організації. Відповідно до розроблених рекомендацій Держпромгірнагляду щодо опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, які діють на підприємстві, до основних таких нормативних актів підприємства належать:

• Положення про систему управління охороною праці на підприємстві;
• Положення про службу охорони праці підприємства;
• Положення про комісію з питань охорони праці підприємства;
• Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці;
• Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;
• Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструк¬тажів, а також пожежно-технічного мінімуму;
• Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності до норматив¬них актів з охорони праці;
• Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників;
• Положення про санітарну лабораторію підприємства;
• Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт;
• Загальнооб'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки;
• Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

Виходячи із специфіки виробництва та вимог чинного законодавства роботодавець затверджує нормативні акти із вищезазначеного списку та інші,