Особливості творчої активності в ранній юності

Актуальність теми дослідження. У сучасному суспільстві дедалі актуальнішою стає потреба в новій людині – творчій особистості, яка відображає високу ступінь розвитку, підготовленості до різноманітних видів діяльності, гнучкої зміни стилів поведінки, виходу зі складних проблемних ситуацій та реалізації найбільш ефективних адаптивних стратегій. Рушійною силою та джерелом розвитку особистості є творчий потенціал як динамічна структура особистості, що виявляється та розвивається у творчій діяльності.

Творча активність особистості являє собою складну, багатогранну і багатофункціональну психологічну складову особистості, окремі аспекти якої досить широко вивчаються як у вітчизняній, так у в світовій психології.
За своїм змістом і спрямованістю існуючі дослідження даного феномена можуть бути об'єднані у дві великі групи: орієнтовані на розробку загальнопсихологічної теорії творчості на основі інтеграції різноманітних емпіричних результатів дослідження творчої особи та її активності; генетико-психологічні, спрямовані на виявлення особливостей розвитку творчої активності учнів та їх здатності до різних видів продуктивної діяльності.
Разом із тим багато невирішених проблем психології творчості залишається в межах вікової та педагогічної психології. Відзначимо серед них питання походження, структури й розвитку творчої активності, діагностики особливостей креативності особистості на різних етапах онтогенезу, проблему педагогічного керування творчим процесом, індивідуального підходу до розвитку творчої активності та багато інших. Суттєвим моментом є недостатня з’ясованість дійсних психологічних механізмів, які визначають закономірності розвитку творчої активності у старших школярів, адже основний масив наукових досліджень зосереджується на етапі раннього онтогенезу (дошкільне дитинство та молодші школярі). Рання юність є унікальним віком для дослідження творчої активності, оскільки провідні психічні перетворення цього віку мають явно виражену креативну природу.
Стан дослідження проблеми. Аналіз наукової літератури з теми дослі-дження дає змогу стверджувати, що проблема формування творчої активності досить широко розглядалася у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях. Так, філософський аспект творчості розглянули у своїх працях С.В. Ковальова [38], І. В. Руденко [62], М. Л. Скальська [67] та ін. Психологічні основи цієї проблеми викладені в працях І. Беха [22], Д. Б. Богоявленської [26], М. А. Дроз-дової [33], Н. І. Литвинової [42], О. Р. Медведєвої [44], В.О. Моляко [49], Ю.В. Мороза [53], В. А. Роменця [61] та ін. Педагогічний аспект проблеми формування і розвитку творчої активності розглядається в роботах О. В. Акімової [1], О.С. Білоус [23], В. К. Марігодова [43], О. Савченко [64], К.В. Щер-бакової [76] та ін.
Об'єкт дослідження – творча активність особистості в ранній юності.
Предмет дослідження – особливості розвитку творчої активності особистості в період ранньої юності.
Мета роботи – теоретично обгрунтувати та емпірично дослідити особ-ливості розвитку творчої активності особистості у ранній юності, розробити програму тренінгу розвитку основних компонентів творчої активності.
Гіпотеза дослідження передбачає, що основними психологічними чинниками розвитку творчої активності в ранній юності є індивідуально-специфічний стиль самореалізації, готовність до життєвого самовизначення та розвиток переживання причетності до процесів цілепокладання та створення власних психологічних засобів діяльності.
Відповідно до мети роботи та для перевірки гіпотези визначено наступні завдання:
‒ з’ясувати психологічні особливості розвитку особистості у ранній юності;
‒ уточнити поняття творчості та творчої активності у ранньому юнацькому віці;
‒ експериментально проаналізувати психологічні особливості творчої активності у ранній юності;
‒ розробити і апробувати методику формування творчої активності студентів-першокурсників засобами психологічного тренінгу.
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувалася система загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження: теоретичні (аналіз даних з проблеми дослідження, представлених в науковій літературі та узагальнення отриманої інформації; систематизація та інтерпретація отриманих даних; аналіз, порівняння й узагальнення теоретичного та емпіричного матеріалу); емпіричні (спостереження, експеримент, бесіда, аналіз продуктів діяльності, тестування); методи математичної статистики.
Експериментальна база дослідження. Дослідженням було охоплено 52 студенти-першокурсники Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука.
Теоретична значимість роботи полягає в тому, що проведене дослідження узагальнює теоретичні підходи до вивчення особливостей розвитку творчої активності у ранній юності і розкриває об'єктивні й суб'єктивні фактори її формування.
Практична цінність роботи визначається можливістю використання матеріалів дослідження і його висновків у викладанні ряду дисциплін, які зачіпають проблеми психології, педагогіки, соціальної педагогіки та психології, мистецтвознавчих дисциплін тощо. Ознайомлення з результатами дослідження підвищить професійну компетенцію студентів. Одержані результати дають змогу описати розвиток основних характеристик творчої активності старшокласників і визначити найбільш значущі властивості, які впливають на творчу продуктивність, що дозволить практичним психологам і педагогам правильно зорієнтувати стимулюючий вплив і підвищити його ефективність.
Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та додатки, обсяг роботи склав 70 сторінок. Робота містить 10 таблиць, 1 рисунок та 4 додатки.