Особливості водного режиму рослин аридної зони

Актуальність теми дослідження. Вода для рослин, з одного боку, є фактором зовнішнього середовища, вплив якого має як позитивний (вона необхідна для прояву всіх процесів життєдіяльності), так і негативний характер (її надлишок обумовлює гіпоксію та енергетичний голод), а з іншого - формує необхідне внутрішнє середовище для здійснення біохімічних реакцій та фізіологічних процесів. При цьому вода виступає як безпосередній учасник (фотосинтез, процеси синтезу та гідролізу тощо) або є кінцевим продуктом (процеси дихання, окислення, нейтралізації тощо) і тому виконує функцію одного з основних екологічних факторів, який обумовлює особливості росту рослинних організмів, розвитку та формування не тільки біологічного, а й господарського врожаю.

Водночас важливим напрямом сучасного землеробства є одержання стабільних і прогнозованих врожаїв сільськогосподарських культур шляхом наукового, економічного й екологічного обґрунтування при впровадженні сучасних технологій вирощування та ретельного нормування агроресурсів. Недотримання елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур порушує екологічну рівновагу агроландшафтів, руйнує природну здатність агроценозів до самовідновлення та значно знижує ефективність зрошуваного землеробства. Проте, за рахунок покращення водного й поживного режимів ґрунту при високому технологічному рівні землеробства можна підвищити врожайність у 2-3 рази, а в посушливі роки – у 4-5 разів. Поєднання оптимального водного режиму є одним із найефективніших технологічних прийомів, спрямованих на формування високої кормової і насіннєвої продуктивності сільсько-господарських культур аридних регіонів.
Актуальність цієї проблеми особливо гостра для України, основний потенціал овочівництва та зернового блоку якої знаходиться саме в умовах аридної зони Лістостепу і Степу, що зумовлює необхідність дослідження оптимальних водних режимів за даних умов для ряду культур.
Стан дослідження проблеми. В Україні проблеми водного режиму рослин вивчаються з середини XIX сторіччя, а власне напрям досліджень проблеми водного регулювання рослин аридної зони вивчалися Моргуном В.В., Алексєєвим А. М., Жолкевич В. Н., Гусєв Н. А., Каплею А. В. та ін. Значний вклад у розвиток теорії водообміну рослин внесли праці Жука О. Д., Ільніцького О. А., Казакова Є. О., Рокочинського А. М. та ін.
Об’єкт дослідження – процес регулювання водного режиму рослин.
Предмет дослідження – динаміка водного режиму сільськогосподарських культур аридної зони України.
Мета дослідження  - дослідити особливості динаміки водного режиму рослин аридної зони.
Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено наступні його завдання:
1) охарактеризувати процес водного обміну рослин, його особливості;
2) проаналізувати регулювання водного режиму, особливості їх класифікації рослин за адаптацією до аридних умов зволоження;
3) дослідити регулювання водного режиму овочевих культур аридної зони Лісостепу;
4) провести аналіз динаміки водного режиму шавлії лікарської в умовах аридної зони півдня України.
Методи дослідження. З метою вирішення поставлених завдань відповідно до специфіки роботи нами використовувалися наступні методи: загальнонаукові - методи аналізу наукової і методичної літератури, синтетичний і дедуктивний методи та метод порівняння, статистичний метод.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури, обсяг роботи складає 30 сторінок.