Особливості взаємозв’язку стилю управлінської діяльності та типу поведінки при розв’язанні конфлікту

Актуальність дослідження. Аналіз подій і процесів, які набувають характеру конфлікту, в останній час стає актуальним. Особливого наукового резонансу проблема міжособистісних конфліктів набула сьогодні у контексті формування теоретичних та методологічних засад конфліктології, яка вже утвердилась в західних країнах, проте в Україні знаходиться на стадії становлення. На цьому новому напрямку дослідницьких робіт виникають питання інтеграції різних наукових підходів, узагальнення емпіричного матеріалу, розробка прогнозів, програм практичних дій, здатних попередити загострення конфліктів, розв’язати конструктивно.

Накопичені численні дані про причини виникнення, етапи і механізми протікання, шляхи розв’язання різних типів конфліктів (внутрішньо-особистісних, міжособистісних, міжгрупових, міжнаціональних) будуть сприяти прогнозуванню, запобіганню чи пом'якшенню, домаганню справедливого розв'язання суперечливих проблем. Конфліктній ситуації легше запобігти, ніж її загасити. Тому наукове розкриття анатомії конфлікту має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Дослідження у цій галузі надзвичайно актуальні, особливо тепер, у перехідний період розбудови самостійної Української держави, коли приводів для виникнення конфліктів є чимало.
Важливе місце у процесі пізнання й управління конфліктом займають дослідження психологічних детермінант виникнення міжособистісних конфліктів, які дозволяють розкрити глибинні основи конфліктної поведінки особистості.
На сьогодні немає єдиного підходу до визначення і розмежування понять «конфліктна поведінка» і «поведінка у конфлікті», які не є тотожними між собою. Таким чином наукова значущість проблеми впливу особистісних рис людини на її поведінку в конфліктній ситуації, а також недостатнє вивчення її з боку загальнопсихологічних знань обумовлюють актуальність даного дослідження.
Стан дослідження проблеми.  Проблема конфлікту як особливого процесу зі своїми позитивними і негативними сторонами розроблялася рядом відомих вчених, зокрема, слід відзначити роботи таких авторів, як Ю.В. Абрамов, В.Н. Амелін,    А.Я. Анцупов, А.І. Шипілов, С. В. Балакновський, А.А. Малишев, А.М. Бандурка, В.А. Друздь, І.Б. Баткіна, О.Н. Громова та ін. Практичні способи вирішення конфліктів за допомогою системи управління конфліктами та використання особистісних особливостей його учасників розглянуті у працях К.В. Сельчонка, Є.А. Уткіна, А.В. Дмітрієва, С.М. Ємельянова, Г.К. Алексєєва, І.Е. Ворожейкіна, А.Я. Кібанова, Д.К. Захарова, В.П. Ратнікова, А.С. Кармін та ін. Взаємозв’язок індивідуальних властивостей особистості зі стилем її поведінки у конфліктних ситуаціях став предметом дослідження таких вчених, як Б.В. Білий, Н.В. Грішина, Н.І. Гуткіна, А.І. Донцов, Т.А. Полозова, Е.А. Донченко, Т.М. Тітаренко, Ю.А. Канатаєв, Н.В. Крогіус, Г.В. Ложкін, Н.І. Повякель, Г.Ю. Любімова, Н.Н. Обозов, Л.А. Петровська, В.І. Сперанський, В.А. Хащенко та ін.
У дослідженнях зазначених авторів описано різні стилі управління, керівництва і лідерства, показано їх визначальні чинники. Проте питання взаємодії між керівниками і підлеглими в системах “управлінська структура – керівник – підлеглий колектив” при цьому не розглядалися, конкретний вплив інших людей на поведінку і стиль діяльності керівника, в аспекті психологічної вагомості досягнення задуманого результату, вивчений фрагментарно. Не достатньо з’ясоване також питання залежності динамічних процесів, ефективності спільної діяльності торговельно-обслуговуючого підрозділу від стилю управління керівника, не окреслені шляхи формування ефективного стилю управління керівників середньої ланки.
Таким чином можна констатувати, що на сьогоднішній день проблема формування ефективного стилю поведінки у конфліктній ситуації керівників середньої ланки торговельно-обслуговуючих підрозділів є невирішеною.
Об’єкт дослідження - управлінська діяльність менеджерів середньої та нижньої ланки управління.
Предмет дослідження - взаємозалежність стилю управління та стратегій поведінки при розв’язанні конфлікту.
Мета роботи - дослідити взаємовплив та взаємозалежність стилю керівництва та стратегій поведінки при розв’язанні конфлікту.
Гіпотеза дослідження – від стилю управлінської діяльності керівника залежить переважаючий спосіб його поведінки у конфліктній ситуації, який може бути скоригований психокорекційними методами.
Відповідно до об’єкта, предмета, гіпотези і мети дослідження було визначено наступні його завдання:

• теоретично проаналізувати проблему конфліктів в управлінській діяльності;
• дослідити особливості формування стратегій поведінки управлінця в конфліктній ситуації;
• вивчити вплив стилю керівництва на вибір стратегії поведінки управлінця в конфліктній ситуації;
• розробити та апробувати корекційну програму формування позитивних стратегій поведінки управлінця в конфліктній ситуації;
• експериментально перевірити ефективність розробленої програми.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичні - вивчення і аналіз літературних джерел з питань психології управлінської діяльності; емпіричні - констатувальний і формувальний експерименти, спостереження за діяльністю керівників і особового складу торговельно-обслуговуючих підрозділів, опитування керівників та особового складу; методи математичної статистики.
Наукова новизна дослідження. Теорія визначення типів управління за час свого існування піддавалась удосконаленню та уточненню, вона широко використовується за кордоном. У вітчизняній практиці надають перевагу іншим теоріям, які описують типові стилі керівництва. Застосування саме цього «емпірично достатнього» підходу, яким є запропонована теорія, сприятиме ефективності керівництва, стане корисною для зміцнення системи управління.
Теоретичне та практичне значення. Для ефективної управлінської діяльності і роботи всієї організації важливого значення набуває визначення такого стилю керівництва, який забезпечить досягнення і збереження максимальних кількісних і якісних показників. Єдиний підхід для об’єктивної оцінки існуючих типів управління можливий при застосуванні таблиці для визначення типів управління (ГРІД) у поєднанні з рядом інших методик, що і є основою для створення комплексної системи в управлінській діяльності.
База дослідження: 12 менеджерів-управлінців – керівників підрозділів продуктово-господарського супермаркету «Рікос» віком від 23 до 34 років.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи склав 99 сторінок.