Особливості адаптації дітей до перебування у дошкільному закладі

Актуальність теми. Рідко можна зустріти батьків, які з наближенням того моменту, коли їх дитина повинна піти до ясел або дитячого садка, не переживають тривоги про те, як там приймуть маля, які відносини складуться у дитини з вихователькою, чи не буде вона часто хворіти і т. д. Найбільше хвилювань пов'язано з тим, наскільки швидко дитина звикне, адаптується до нової обстановки. Ці тривоги мають під собою реальні підстави, оскільки відомо, що зміна соціального середовища позначається і на психічному, і на фізичному здоров'ї дітей. Особливої уваги з цього погляду вимагає ранній вік, у якому багато дітей вперше переходять із замкнутого сімейного світу у світ широких соціальних контактів. Саме тому проблема адаптації дитини до середовища дитячого дошкільного закладу тоїть завжди гостро і в умовах швидких суспільних і культурних зміе набуває особливої актуальності.

Якщо трирічна дитина, яка готується до дитячого садка, вже володіє мовою, деякими навичками самообслуговування, має досвід спілкування з дорослими і відчуває потребу у дитячому оточенні, то півтора-дворічне маля менш пристосоване до відриву від рідних, більше слабке і раниме. Саме в цьому віці адаптація проходить довше і важче, частіше супроводжується хворобами. У цей період відбувається інтенсивний фізичний розвиток, дозрівання всіх психічних процесів. Перебуваючи на етапі становлення, вони найбільшою мірою піддані коливанням і навіть зривам. 

Головною турботою при цьому є профілактика захворюваності дітей і зниження їх емоційного дискомфорту в період адаптації, однак ці заходи полегшують уже виниклий важкий стан, проте не зачіпають причин, які його викликають. Разом з тим зрозуміло, що набагато важливіше організувати догляд за дітьми і виховання у сім’ї таким чином, щоб звести до мінімуму ускладнення адаптаційного періоду. Не підлягає сумніву те, що причини ускладнення фізичного і психічного стану дитини мають, насамперед, психологічну природу і перебувають у сфері соціальних відносин дитини з навколишнім світом. 

Стан дослідження проблеми. Проблема адаптації дітей раннього дошкільного віку до середовища ДНЗ досить грунтовно досліджена у педагогічній і психологічній практиці. Зокрема, психологічні аспекти розвитку дитини раннього віку досліджувалися у роботах Аркіна Є.А., Божович Л.І., Давидова В.В., Дьяченко О.М., Лаврентьєвої Т.В., Кричковської Т. Д., Запорожца А.В., Маркової Т.А., Ельконіна та ін. Питанням власне механізмів і особливостей адаптації дитини до дошкільного закладу присвячені праці таких авторів, як Богуш А. М., Варяниця Л. О., Гавриш Н. В., Курінна С. М., Печенко І. П., Григорьев Г. Г., Ляміна Г.М. , Гербова В.В., Казакова Р.Г., Кононова І.М., Мельникова Н., Михайлицька О., Морозова Є.І., Роньжина А.С. та ін.

Об'єкт дослідження - адаптація дитини раннього віку до умов дитячого дошкільного закладу.

Предмет дослідження - психологічні аспекти адаптації дитини до перебування у дитячому дошкільному закладі (ДНЗ).

Мета роботи – теоретичне вивчення і експериментальне дослідження психологічних аспектів адаптації дитини до ДНЗ.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що на характер адаптації дитини найбільше впливають два фактори: рівень психічного розвитку дитини і взаємини дитини з матір'ю.

Для перевірки гіпотези у роботі нами були поставлені наступні завдання:

• простежити загальні закономірності адаптації дитини до ДНЗ;
• виділити індивідуальні варіанти адаптації дітей;
• дослідити вплив рівня психічного розвитку на характер адаптації;
• встановити взаємозв'язок між типом прихильності дитини до матері і характером адаптації.

Методологія дослідження. Для реалізації поставлених у роботі завдань нами використовувалися методи аналізу літературних джерел, включеного спостереження, узагальнення отриманих даних.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний об’єм роботи складає 39 сторінок.