Особливості галузі молочного скотарства України

Анотація. Викладені результати оцінювання стану галузі молочного скотарства в племінних господарствах України в динаміці 2005-2014 років з особливим акцентом на ситуацію з не численними вітчизняними породами великої рогатої худоби. Встановлено суттєве підвищення молочної продуктивності корів в динаміці досліджуваного періоду за зменшення віку першого осіменіння, виходу телят на 100 корів, кількості племінних господарств і тварин у них.

Ключові слова: моніторинг, племінна база молочного скотарства, продуктивність корів.

 

Abstract. The results of the evaluation of the industry of dairy cattle breeding farms in Ukraine in 2005-2014 years dynamics with special emphasis on the situation of not numerous domestic breeds of cattle. Established a significant increase milk production of cows in the dynamics of the study period by reducing the age of the first insemination, exit calves per 100 cows, the number of breeding farms and animals in them.

Key words: monitoring, breeding base dairy cow productivity.

 

В Україні завжди приділяли значну увагу розвитку галузі молочного скотарства, підвищенню молочної продуктивності корів та їх відтворної здатності. Збагачення вітчизняних популяцій молочних порід великої рогатої худоби генофондом голштинської породи дало можливість не лише створити високопродуктивні стада з високою часткою спадковості за голштинською породою, але й нові породи та типи. При цьому в більшості наукових робіт висвітлювалися питання селекції з певною породою чи порідною популяцією, особливо на етапі їх породоутворення [1, 2, 4] за практичної відсутності моніторингу реального стану усіх породних популяцій в динаміці. Не дає повного уявлення про зміни, які відбуваються з породами в динаміці й опис племінних ресурсів галузі молочного скотарства, який поданий у Державному племінному реєстрі та зосереджений в інформаційній базі Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин. Більше того, в літературних джерелах не багато інформації, яка висвітлює загальний стан не численних вітчизняних порід молочного напряму продуктивності в Україні ймовірно через те, що проблема збереження генетичних ресурсів великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності вітчизняного походження набула актуальності відносно не так давно у зв’язку із розробкою Національної стратегії збереження генетичних ресурсів тварин згідно рекомендацій ФАО [3]. Саме тому відображення реального стану галузі молочного скотарства України за численністю порід у племінних господарствах та продуктивністю тварин є актуальним і може не лише дати уявлення про виживаність порід, а й сприяти оцінці ступенів загроз для їх існування.

За цих позицій актуальним вбачається моніторинг галузі молочного скотарства з особливим акцентом на ролі в ній вітчизняних порід, які знаходяться в категорії не численних.

Метою досліджень був аналіз наявного генофонду великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності у суб’єктах племінної справи України в динаміці 2005-2014 років з установленням зміни їх молочної продуктивності та відтворної здатності. Оцінювання стану великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності, включаючи локальні породи, зроблено за даними зведених звітів по бонітуванню великої рогатої худоби та Державного племінного Реєстру. Опрацьовані дані за 745 племінними господарствами, які утримували худобу молочних порід у 2005році, 532 племінними господарствами – у 2010 році та 372 господарствами – у 2014 році. Підконтрольних корів оцінювали за надоями за першу лактацію, віком першого осіменіння та виходом телят на 100 корів. Статистичне опрацювання одержаних результатів зроблено методами математичної статистики засобами програмного пакету «STATISTICA 6. 0» на ПК.

Результати досліджень. Оцінка продуктивності корів наявних в Україні порід в динаміці 2005-2014 років засвідчила значне підвищення надоїв у корів як у середньому так і за першу лактацію, що позитивно для галузі. Виявлено зменшення віку першого осіменіння у телиць в динаміці досліджуваних років, але на фоні зменшення виходу телят на 100 корів. Встановлено, що у 2014 році в племінних господарствах України за всіма наявними молочними породами ВРХ надій корів-первісток становив 5459, 9кг, що вище, порівняно із 2005 роком, на 1509, 9кг. Збільшення надою у корів-первісток білоголової української молочної породи за вищевказаний період становило 2112 кг, лебединської -568, 9кг та червоної степової – 610, 8кг (табл. 1). На жаль серед корів бурої карпатської породи, яка розводилася в племінних господарствах на протязі 2005-2010 років, простежується значне скорочення надоїв у корів первісток – на 403, 1 кг, що на фоні й так низької продуктивності корів ймовірно стало причиною відмови від їх використання в суб’єктах племінної справи галузі молочного скотарства.

1. Надій корів-первісток (кг) 

 

Безперечно, в кожній породі існують стада з досить високою продуктивністю, посередньою чи низькою, відображенням чого слугує помилка середнього показнику надоїв корів-первісток. Приміром, серед суб’єктів племінної справи, які розводять лебединську породу, є стада, де корови – первістки мають надій 2908 кг і 4786 кг, червону степову – 3601 кг і 5520 кг, швіцьку, аналогічно, 4130кг і 8050кг тощо.

Аналіз окремих показників відтворної здатності корів наявних порід у суб’єктах племінної справи галузі молочного скотарства в динаміці 2005-2014 років вказує на зменшення віку першого осіменіння у телиць, що позитивно для галузі з огляду на можливість одержання приплоду в більш ранньому віці. Але якщо за всіма породами вік першого осіменіння у 2014 році знизився на 40, 2 днів порівняно із 2005 роком і становить 520, 1 днів, то серед тварин не численних вітчизняних порід показник не мав єдиного спрямування і залежав від породи (табл. 2).

2. Вік телиць при першому осіменінні та вихід телят на 100 корів

 

Вихід телят на 100 корів серед локальних вітчизняних порід великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності узгоджується із загальною тенденцією галузі щодо скорочення показнику. При цьому якщо серед наявних порід великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності вихід телят на 100 корів у 2014 році зменшився на 6, 6% проти 2005 року, то серед корів білоголової української породи різниця становить 2, 0%, лебединської – 4, 7% і червоної степової -10, 3%.

Моніторинг галузі молочного скотарства в динаміці 2005-2014 років за кількістю суб’єктів племінної справи та поголів’я великої рогатої худоби, засвідчив дуже серйозні масштаби скорочення галузі. Не дивлячись на створення нових порід і типів, а також племінних стад, що мали місце в досліджуваний період, слід констатувати, що у 2014 році, порівняно із 2005 роком, кількість суб’єктів племінної справи у молочному скотарстві зменшилося на 373 стада, а численність поголів’я у них скоротилася на 74, 9%. Ситуація із локальними вітчизняними породами ще більш катастрофічна. Впродовж 2005-2014 років у білоголовій українській породі численність тварин зменшилася на 43, 4%, лебединській – на 78, 4% і червоній степовій – на 90, 9% за зникнення підконтрольних стад, а отже і племінних тварин бурої карпатської породи взагалі. На початку 2015 року дана порода не числиться в ДПР, тобто її можна вважати зниклою.

У 2014 році в 372 суб’єктах племінної справи галузі молочного скотарства України налічувалося 129037 тварин, що менше, порівняно із 2010 роком, відповідно, на 160 суб’єктів та 259557 голів. Кількість тварин білоголової української породи протягом 5 останніх років зменшилося на 235 голів і становить лише 300 голів, які продовжують розводитися в одному племінному господарстві. Зникли підконтрольні, племінні стада, у яких розводять буру карпатську породу. Лебединська порода у 2014 році налічувала лише 713 голів, які утримуються в 4 племінних господарствах, що менше проти 2010 року на 2019 голів та 4 племінних стада. Червона степова порода характеризувалася також значним скороченням як поголів’я тварин, так і мережі племінних господарств – за 2010-2014 роки численність тварин даної породи зменшилося на 9554 голів за зникнення 11 племінних стад.

Таким чином, аналіз поголів’я великої рогатої худоби в субʼєктах племінної справи вказує на постійне скорочення тварин не численних локальних молочних порід в Україні та кількості племінних господарств, де їх розводять, щоправда на фоні загального зменшення численності великої рогатої худоби.

Висновки. Позитивним моментом розвитку галузі молочного скотарства слід вважати постійне підвищення надоїв корів в племінних господарствах та скорочення віку першого осіменіння телиць, включаючи не численні локальні породи, крім бурої карпатської. Негативним фактором залишається значне скорочення поголів’я тварина, включаючи корів, у племінних господарствах. Пропозицій і розробок науковців замало для збереження вітчизняних не численних порід великої рогатої худоби.

 

 

1. Бащенко М. І. Стан і перспективи порідного удосконалення молочного скотарства і відновлення системи селекції бугаїв / М. І. Бащенко, Ю. П. Полупан, С. Ю. Рубан, І. В. Базишина //Розведення і генетика тварин. – 2012. – Вип. 46. – С. 79-83.
2. Зубець М. В. Система племінної роботи як засіб виробництва при формуванні порід, що відповідають вимогам ринку / М. В. Зубець, С. Ю. Рубан // Розведення і генетика тварин. – 2010. – Вип. 44. – С. 3-10.
3. Програма збереження генофонду основних видів сільськогосподарських тварин в Україні на період до 2015 року / Ю. Ф. Мельник [та ін. ]; заг. наук. ред. І. В. Гузєва. – К. : Арістей, 2009. – 132 с.
4. Ставецька Р. В. Ефективність використання бугаїв-плідників голштинської породи / Р. В. Ставецька, І. А. Рудик // Зб. наук. праць «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». – Біла Церква, 2009. – Вип. 1 (67). – С. 14-17.