Особливості інфляції в різних економічних системах

 

Вступ

1. Визначення інфляції

2. Основні види сучасної інфляції і фактори, що її визначають

3. Особливості інфляції в різних економічних системах

4. Механізм грошово-кредитної політики

Висновок

Використана література

 

 

У світі майже немає країн, де б у другій половині XX ст. не існувала інфляція. Вона як би прийшла на зміну колишньої хвороби ринкової економіки, що стала явно слабшати, – циклічним кризам. Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 р.) ; США – у період війни за незалежність 1775 – 1783 р. і громадянської війни 1861 – 1865 р. Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX ст. Франції – у період Французької революції 1789 – 1791 р. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обороті досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон раз.

Приведені історичні приклади доводять, що інфляція не є породженням сучасності, а мала місце й у минулому.

Сучасній інфляції присутні ряд відмінних рис: якщо раніше інфляція носила локальний характер, те зараз – повсюдний, усеохоплюючий; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, те зараз – хронічний; сучасна інфляція є під впливом не тільки грошових, але і негрошових факторів.

Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. По своєму походженню інфляція-явище, пов'язане з рухом грошей. Але, зароджуючись на розбалансованому грошовому ринку, віруси інфляції поширюються за межі цієї сфери, викликаючи негативні процеси в інших частинах економічного організму: вражають виробництво, споживання і т. д.

Найбільш загальне, традиційне визначення інфляції – переповнення каналів обороту грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і відповідно ріст товарних цін.

Інфляція являє собою одну з найважчих економічних хвороб ХХ сторіччя. Її грізні симптоми зафіксовані в господарствах ринкового типу. Не мають імунітету проти інфляції і ті економіки, де механізми ринку зруйновані адміністративно-командною системою.

 

 

Як економічне явище інфляція існує вже тривалий час. Вважається, що вона з'явилася ледве не з виникненням грошей, з функціонуванням яких нерозривно пов'язана.

Термін інфляція (від латинського inflatio – здуття) вперше став вживатися в Північній Америці в період громадянської війни 1861-1865 р. і позначив процес розбухання паперово-грошового обороту. У XIX ст. цей термін вживався також в Англії і Франції. Широке поширення в економічній літературі поняття інфляції одержало в XX столітті після першої світової війни, а в радянській економічній літературі – із середини 20-х років.

Найбільш загальне, традиційне визначення інфляції – переповнення каналів обороту грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і відповідно ріст товарних цін.

Є й інші визначення інфляції:

Інфляція – це знецінювання грошової одиниці, зменшення її купівельної спроможності.

Деякі вважають, що інфляція – це ріст цін, викликаний переповненням грошей, сфер обороту паперовими грошима понад їхні нормальні потреби.

Інфляція – це підвищення загального рівня цін у країні, що виникає в зв'язку з тривалою нерівновагою на більшості ринків на користь попиту.

Інфляція – це перевищення кількості грошових одиниць у обороті над сумою товарних цін.

Інфляція – є багатофакторне явище, обумовлене дією ряду причин, що ведуть до росту диспропорцій суспільного виробництва і ціни, що роблять вплив вбік їхнього підвищення.

Слід зазначити, скільки б не було визначень інфляції, ні одне з них не може охопити весь зміст інфляції як явища економічного життя. Вони лише відбивають її риси.

 

 

Існує кілька видів інфляції. Насамперед ті, котрі виділяють з позиції темпу росту цін (перший критерій), тобто кількісно:

1. Повзуча (помірна) інфляція, для якої характерні відносно невисокі темпи росту цін, приблизно до 10% чи трохи більше відсотків у рік. Такого роду інфляція присутня в більшості країн з розвинутою ринковою економікою, і вона не є чимось незвичайним. Дані за 70-і, 80-і і початок 90-х рр. по США, Японії і західноєвропейським країнам, говорять про наявність повзучої інфляції. Середній рівень інфляції по країнах Європейського співтовариства склав за останні роки близько 3-3, 5%;

2. Галопуюча інфляція (ріст цін на 20-2000% у рік). Такі високі темпи в 80-х рр. спостерігалися, приміром, у багатьох країнах Латинської Америки, деяких країнах Південної Азії. По підрахунках Центрального банку Росії, індекс споживчих цін у 1992 р. піднявся до 2200%. Споживчі ціни випереджали зростання грошових доходів населення.

3. Гіперінфляція – ціни ростуть астрономічно, розбіжність цін і заробітної плати стає катастрофічною, руйнується добробут навіть найбільш забезпечених шарів суспільства, безприбутковими і збитковими стають найбільші підприємства.

Так, в Аргентині на квітень 1990 р. зафіксований ріст цін у 200 разів (темп росту інфляції 2000%). Врятувало аргентинців лише те, що в них переважає натуральне сільське господарство і без ринкових відносин можна прожити якийсь час.

Рекорд належить Нікарагуа: за