Особливості менеджменту в організації гірськолижних турів

 

Вступ

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГІРСЬКОЛИЖНИХ ТУРІВ

1.1 Історія розвитку гірськолижного туризму

1.2 Соціально-економічні особливості гірськолижного туризму як об’єкта соціального менеджменту

1.3 Види гірськолижних курортів

1.4 Документація на проведення гірськолижних турів

2. НАЙПОПУЛЯРНІШІ МІСЦЯ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ВІДПОЧИНКУ

2.1 Австрія – засновник гірськолижних курортів

2.2 Найпопулярніші українські гірськолижні курорти

2.3 «Три долини» Франції

2.4 Вейл – найулюбленіший курорт Америки

2.5 Гірськолижний курорт Луїза

2.6 Цермат та Сент-Моріц – вершини світу

2.7 Найпрестижніший курорт Італії – Доломітові Альпи

2.8 Гірськолижні курорти Німеччини

2.9 Раслер Блеккомб – «такий маленький великий світ»

2.10 Фінляндія – країна лиж і батьківщина Санта-Клауса

3. ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ТУРИЗМУ У ПРОВІДНИХ ТУРИСТИЧНИХ КРАЇНАХ І РЕГІОНАХ СВІТУ 

Висновки

Перелік посилань

Додатки

 

 

Актуальність теми. Туризм є однією з найбільших галузей світової економіки. В багатьох країнах туризм став надійним джерелом поповнення бюджету, зайнятості населення, розв’язання багатьох соціально-економічних проблем.

Гірськолижний туризм один із найстаріших видів активного відпочинку. З роками кількість бажаючих покататися на гірських лижах не зменшилося, а скоріше збільшилося. До того ж, зараз набагато якісніше і різноманітніше гірськолижний сервіс, ніж років 10 назад, не говорячи вже про 80-ті, 70-ті роки.

Метою курсової роботи є вивчення відомостей про гірськолижні тури та особливості менеджменту в цих турах.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

вивчити загальні відомості про гірськолижний туризм;

описати найпоширеніші види гірськолижного туризму;

визначити соціально-економічні особливості гірськолижного туризму;

здійснити аналіз підходів до розвитку гірськолижного туризму;

визначити найпопулярніші місця гірськолижного відпочинку та здійснити їх характеристику;

встановити перспективи розвитку гірськолижного туризму;

зробити висновки на основі матеріалу.

Об’єктом дослідження є форми гірськолижного туризму та країни світу як регіони з гірськолижним потенціалом.

Предметом дослідження є гірськолижний туризм, як форма природокористування, проблеми та перешкоди, що стоять на шляху розвитку гірськолижних курортів, проблеми і перспективи організації гірськолижних турів.

Майже в будь-якому гірськолижному курорті є спуски, як для професіоналів, так і для новачків, яким завжди можуть навчити правильно кататися місцеві інструктори. Рух на лижах, ймовірно з’явився після винаходу снігоступів, що поступово модернізувалися до сучасного стану гірських лиж. «Батьком сучасного лижного спорту» часто називають норвезького випробувача Сандре Норгейма.

На сьогодні майже кожний намагається щорічно поїхати в гори, щоб спуститися з вершини гори. Тому кожна країна, яка має змогу, надає свої пропозиції по гірськолижним курортам.

Джерелами інформації для курсової роботи були підручники і навчальні посібники, статті сучасних провідних фахівців з періодичних видань, а також журнали з міжнародного туризму та сайти гірськолижних курортів.

 

 

Вперше про лижі згадується десь у середині кам'яного століття. Саме завдяки наскальних малюнків, на яких мисливець переслідує дичину, ми можемо простежити початок цього виду спорту, яке набуло в наш час такої популярності. У той час півтораметровий сніг істотно знижував швидкість пересування і людина не тільки могла залишити своє печерне сімейство без їжі, але і сама навряд чи встигала забрати свої ноги від розлюченого хижака. Тому вже тоді лижі були незамінним атрибутом, тільки тоді це була не забава, а сувора необхідність. Лижі кам'яного століття, зрозуміло, не мали нічого спільного з катанням з гір.

Проте, в першому тисячолітті нашої ери, (1046 -1066 рр..) лижі перестали бути виключно засобом для полювання, а стали ще бути атрибутом царської влади.

Якщо історія лиж в цілому налічує тисячі років, то телемарка (стиль катання) – менше двох сотень. Точкою відліку можна вважати 1825 рік, коли в Норвегії народився засновник цього стилю – Сондре Аверсі, відомий більше як Сондре Норхейм.

У 1850 році Сондре Норхейм зумів зафіксувати п'яту черевика і, завдяки цьому, зробити повноцінний поворот на паралельних лижах, названий пізніше «християни».

До 1870 року Норхейм модернізував лижі і кріплення. Лижі стали коротшими, вони рівномірно гнулися по всій довжині, що полегшило повороти в м'якому снігу. Саме Норхейм розділив змішаний спосіб катання на два стили: спуск на паралельних лижах і ті, що поперемінно висуваються вперед [ 2; 26 ].

А 31 липня 1914 року в Філадельфії народився людина-легенда, індустріальний революціонер, і як сказав Едвард Скотт, винахідник алюмінієвих лижних палиць, що поставила світ на лижі – Говард Хед.

З початку 1930-х рр. відкрилася нова ера в розвитку гірських лиж – вони стають популярним видом масового відпочинку і туризму.

«Гірськолижний бум» був викликаний появою канатних доріг – підйомників. Де тільки не катаються сьогодні на гірських лижах! В Австрії та Франції, в США і Японії, у Новій Зеландії і на Філіппінах. Катаються на всіх материках: навіть в екваторіальній Африці. Гірськолижники відпочивають на Кавказі і в Хібінах, на Уралі і в Карпатах, на Алтаї і в Сибіру, в Середній Азії.

В даний час туризм – одна з наймогутніших галузей що, динамічно розвивається, високоприбуткова галузь світової економіки, виступає