Особливості науково-технічного перекладу

Актуальність теми дослідження. Процеси глобалізації і інтеграції, які відбуваються в сфері науки і техніки, супроводжуються широкою культурною взаємодією. Переклад, який є одним з головних і найбільш поширених видів міжмовної діяльності, забезпечує обмін інформацією і спілкування, взаєморо-зуміння учасників комунікації, які належать до різних культур і мов. 

Водночас в умовах інформаційного суспільства розвиток науки і техніки тісно пов’язаний з обміном інформацією між фахівцями різних професій, адже науковий прогрес неможливий без взаємного ознайомлення з досягненнями, тенденціями, напрямками розвитку різних галузей науки, техніки, виробництва. Останнім часом зростають обсяги науково-технічної інформації, яка потребує негайного оброблення, бо вона швидко втрачає свою актуальність і цінність, щое вимагає інтенсифікації перекладацької діяльності.

Наука як сфера людської діяльності продукує знання, необхідні для матеріаль-ного і духовного розвитку суспільства, для збагачення творчих здібностей людини, для поліпшення умов життя та розвитку цивілізацій. Наукова інформація, відображена у підручниках, статтях, монографіях, довідниках тощо та відтворена іно-земною мовою, потребує науково-технічного перекладу, завдяки якому наукові праці та дослідження стають загальнолюдським надбанням. Такі переклади використо-вуються не лише для подальшого розвитку науки та обміну інформацією між фахівцями різних галузей науки, техніки, виробництва, а й у навчальному процесі.

Однак мова науково-технічної літератури відрізняється від мови художньої прози особливими лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. Завдання науково-технічного перекладу полягає в тому, щоб, порівнюючи мовні факти, зберігати переклад від негативної інтерференції термінів, зворотів тощо.

Питання науково-технічного перекладу сьогодні набуває особливої ваги, оскільки неточний переклад спричиняє появу типових помилок, слів-кальок, які, на жаль, засмічують мову, знижують рівень культури мовлення і перекладацької справи, тому чим більше студенти порівнюватимуть різні форми та мовні засоби, тим уважнішими вони будуть до свого професійного та повсякденного мовлення.

Стан дослідження проблеми. Дослідження особливостей передачі в перекладі лексико-граматичних форм та конструкцій базується, з одного боку, на аналізі українських перекладів англомовних науково-технічних текстів, переважно з галузей економіки, фізики, комп’ютерних технологій тощо. З іншого боку, матеріалом дослідження граматичних особливостей перекладу стали праці таких вчених-лінгвістів, як О. О. Баловнєва [1], Л. Б. Гречина [5],   С. В. Ібрагімова [9], О. А. Кальниченко [10], В. І. Карабан [11, 13], С. Ф. Панов [19], Л. Черноватий [26] та ін.

Об'єкт дослідження – англомовні науково-технічні тексти та їх ук-раїнських відповідники.

Предмет дослідження –особливості стратегії способів та прийомів пере-кладання лексичних та граматичних явищ в українських перекладах англо-мовної науково-технічної літератури.

Мета роботи – встановлення та порівнянні особливостей відтворення українською мовою лексико-граматичних явищ у перекладі англомовної науко-во-технічної літератури.

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• дати характеристику науково-технічної літератури як об’єкта перекладацької діяльності;
• види та прийоми перекладу наково-технічних текстів;
• проаналізувати граматичні проблеми перекладу науково-технічних текстів з англо-українського спрямування;
• дослідити лексико-термінологічні проблеми перекладу англо-україн-ських науково-технічних текстів.
  

Методи дослідження. Основними методами аналізу лексико-граматичних явищ у текстах оригіналу та перекладу є морфолого-синтаксичний аналіз, лінгвостилістичний аналіз, комплексний контрастивно-перекладознавчий аналіз із залученням елементів контекстуального, компонентного, трансформаційного аналізів, а також метод кількісних підрахунків і методу словникових дефініцій.

Теоретична значимість роботи полягає в тому, що проведене дослідження узагальнює теоретичні підходи до вивчення особливостей науково-технічного перекладу і розкриває об'єктивні й суб'єктивні фактори особливостей інтерпретації текстуально-інформативної системи науково-технічних текстів тексту в єдності з виражаючими засобами, способами вираження і традиціями мови тексту. 

Практична цінність роботи визначається можливістю використання матеріалів дослідження і його висновків у викладанні ряду дисциплін, які зачіпають проблеми теорії перекладу, теорії лінгвістики, лінгвістичного аналізу тексту, лінгвокультурології, прагматики тощо. Застосування результатів дослідження підвищить професійну і читацьку компетенцію студентів.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 33 сторінки.