Особливості поведінки дитини у період кризи трьох років

Актуальність теми дослідження. Важливим завданням сучасних дошкільних навчальних закладів є формування гармонійно розвиненої, фізично та психічно здорової особистості. Проте на успішність розв’язання цього завдання сьогодні негативно впливає низка чинників: проблеми нестабільного соціально-економічного становлення держави, складність соціальної системи розвитку дитини, внутрішньо сімейна атмосфера та особливості взаємин батьків, рівень професійної і психологічної освіченості педагогів, сенситивність дошкільників до несприятливих соціальних впливів, їх емоційна нестабільність, вразливість, вікові й індивідуально-типологічні властивості. Окремі з них детермінують виникнення у дітей негативних психічних станів, які при відсутності належної психологічної корекції, профілактики, адекватних змін соціально-педагогічних умов, можуть деформувати їх подальший розвиток, стати причиною погіршення вихованості дитини, зумовити порушення її стосунків з дорослими та однолітками.

До найбільш поширених негативних проявів у поведінці дошкільників науковці і практики відносять істерики, агресивність, сором’язливість, замкнутість, нечесність, страхи, гіперактивність та інші. Вони можуть зумовлюватись такими чинниками: неправильними типами виховання в сім’ї, незабезпеченням потреби дитини в увазі і любові,  кризами   психовікового   розвитку   дитини,   її   несприятливою   адаптацією  до дошкільного закладу.

Розуміння особливостей кризи трьох років, різновидностей негативних проявів у поведінці, що зумовлює криза, об’єктивно сприяє педагогічно доцільній позиції дорослих у відповідь на таку поведінку. Це дозволить ефективно розв’язувати завдання первинної і вторинної педагогічної профілактики відхилень у поведінці дітей.

Грунтовні дослідження вікових криз в онтогенезі людини проведені Л.І. Божович [3], Л. С. Виготським [5], В.М. Донієм [9], Т. М. Титаренко [20], Д. Б. Ельконіним [24] та багатьма іншими. Однак комплексні проблеми кризи трьох років як періоду виникнення важливих поведінкових новоутворень досліджені значно менше. Серед авторів, праці яких стосуються цього напрямку, можна назвати Т.В. Гуськову [8], І. Лембрик [12], О. С. Нурєєву [14], С. Олексенко [15] та ін.

Мета дослідження – описати центральні новоутворення кризи трьох років та його зовнішніх поведінкових проявів, розкрити фактори, які відповідають за їх становлення.

Об’єкт дослідження – криза трьох років як особлививий період дошкільного дитинства.

Предмет дослідження – поведінкові прояви особистості у період кризи трьох років.

Для досягнення мети роботи було визначено ряд завдань:

• уточнити поняття вікової кризи у психології, її особливості;
• з’ясувати особливості перебігу кризи трьох років та її поведінкові прояви;
• визначити основні підходи до мінімізації негативних поведінкових проявів у період кризи трьох років;
• обгрунтувати методики діагностики емоційного стану дітей трирічного віку;
• експериментально дослідити прояви симптомів кризи трьох років.

Методи дослідження. Під час написання роботи використовувалися такі методи, як  теоретичний аналіз літературних джерел, порівняльний аналіз та систематизація, бесіди, спостереження за виховним процесом, вивчення документації, емпіричний експеримент, кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі ДНЗ №31 м. Рівне, вибірка склала 29 дітей молодшого дошкільного віку.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох поширених розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи складає 45 сторінок.