Особливості правового регулювання праці слідчих органів внутрішніх справ як суб’єктів трудового права України

Актуальність теми дослідження. Одним з пріоритетних завдань, які постають перед кожною державою, є збереження і зміцнення правопорядку, який являється результатом дії й зовнішнього прояву законності. Проте не всі члени суспільства - законослухняні громадяни, поведінка яких завжди правомірна. У таких випадках основна функція держави - виявити правопорушника і притягти його до законної відповідальності. Головним виконавцем цієї функції, очевидно, є органи внутрішніх справ, зокрема, їх слідчі працівники, які, реалізуючи поставлені перед ними завдання, вступають у особливі відносини з населенням, виконуючи свої трудові обов'язки.

Побудова в Україні правової соціальної держави вимагає переосмислення існуючих форм і методів управління апаратом досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України, впровадження в його діяльність новітніх технологій, раціоналізації службово-трудової діяльності слідчих, використання прихованих резервів їх робочого часу, функціонування діючої системи стимулювання персоналу до високопродуктивної праці. Вказані завдання вирішуються у межах наукової організації праці, яка є невід’ємною складовою теорії управління, і від їх вирішення залежить рівень злочинності у нашій державі, додержання прав, свобод і інтересів учасників суспільних відносин, ставлення до України у міжнародному співтоваристві. Проте, необхідно зазначити, що, незважаючи на важливість даної проблематики в сучасних умовах реформування системи органів внутрішніх справ, організаційно-правовим аспектам наукової організації праці слідчих в останні роки не приділялося достатньої уваги. Наслідками такої ситуації стали недостатня якість роботи слідчих, нераціональне використання ними робочого часу, висока плинність кадрів, слабка дієвість існуючих методів стимулювання, що певною мірою гальмує подальший розвиток системи досудового слідства.

Стан дослідження проблеми. У сучасному трудовому праві правовий статус слідчого досліджений слабко. Це питання частково порушувалось при вивченні правового положення слідчих органів внутрішніх справ такими вчени-ми, як В. С. Венедиктов [13], З.С. Галаван [17], М.І. Гордієнко [19], М. Горелов [21], О. Лавріненко [27], І. В. Огієнко [28] та ін.. Проте залишаються малодос-лідженими проблеми регулювання ненормованого робочого часу та відпочинку, функцій та об’єму робочого навантаження відносно заробітної плати тощо.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини у галузі трудової діяльності слідчих органів внутрішніх справ України. 

Предмет дослідження - теоретико-практичні засади трудової діяльності слідчих органів внутрішніх справ, їх правове забезпечення. 

Мета роботи - з’ясування основних засад і особливостей правового регулювання трудової діяльності слідчих органів внутрішніх справ України.

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• дати загально-правову характеристику слідчих органів внутрішніх справ як суб'єктів трудового права;
• проаналізувати систему правового регулювання трудових відносин зі слідчими органів внутрішніх справ;
• виявити напрями і методи вдосконалення нормативно-правового регулювання праці слідчих органів внутрішніх справ.

Методи дослідження. При виконанні поставлених завдань використо-вувалися методи системно-структурного аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення, порівняльно-правового аналізу та раціональної критики.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 35 сторінок.