забезпечувати придбання цінних паперів під час їх первинного розміщення, забезпечувати продаж емітентом раніше викуплених цінних паперів і/або пред’явлення до викупу цінних паперів такого інституту; підтримувати котирування (ціни попиту та пропозиції) таких цінних паперів на визначеній проспектом емісії фондовій біржі [3, п. 2 розділу ІХ].
В аспекті наведеного, на наше переконання, можна стверджувати, що, ураховуючи зміст послуги андеррайтингу, окремі сукупності прав і обов’язків андеррайтера, які передбачаються умовами відповідного договору, формують певну юридичну роль, яку виконує такий суб’єкт у правовідносинах. Зокрема, як влучно зазначив В. Рогульський, досліджуючи діяльність банків на фондовому ринку, андеррайтинг на етапах підготовки та реєстрації випуску емісії цінних паперів можна назвати лід-менеджментом. Андеррайтер є головним організатором емісії цінних паперів і представляє інтереси емітента, у зв’язку з чим забезпечує проходження всіх етапів емісії цінних паперів, визначених законодавством. Також учений зазначає, що, крім презентаційних заходів, договір між емітентом і андеррайтером може містити застереження щодо зобов’язань останнього підтримувати ліквідність вторинного ринку облігацій. У цьому випадку банк виступатиме маркетмейкером [1, с. 39-40].
Необхідно також взяти до увагу ч. 4 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», якою, зокрема, передбачено, що андеррайтер, відповідно до договору з емітентом, може здійснювати таке:
- купівлю цінних паперів в емітента із подальшим їх перепродажем інвесторам;
- гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною із подальшим перепродажем;
- продаж якомога більшої кількості цінних паперів, без зобов’язання придбати будь- які цінні папери, що не були продані [4, ст. 17].
У зв’язку із наведеним нормативним положенням А. Попова виокремлює два види андеррайтингу:
- андеррайтинг шляхом твердих гарантій – андеррайтер бере на себе зобов’язання щодо гарантування продажу цінних паперів емітента, які підлягають розміщенню, інвесторам;
- андеррайтинг шляхом повного або часткового викупу випуску цінних паперів – посередник викуповує весь або частину випуску цінних паперів із наступним перепродажем інвесторам на ринку [2, с. 128].
Водночас, на нашу думку, зазначений поділ є неповним і стосується лише видів андеррайтингу, що забезпечуються гарантіями. Тому третім видом, на наше переконання, є звичайний (незабезпечений) андеррайтинг. При такому виді андеррайтингу андеррайтер є аген- том-повіреним (торговим агентом). Сутність цієї агентської операції полягає в тому, що одна сторона доручає іншій учиняти дії, пов’язані із продажем товару, а також із пошуком замовників-виконавців на надання яких-небудь послуг на обговореній території в погоджений період за рахунок і від імені замовника.
У свою чергу, у відносинах забезпеченого андеррайтингу торговець цінними паперами виступає в ролі, схожій на агента-делькредере, який за додаткову винагороду гарантує принципалу надходження оплати за товар від покупця [6, с. 275].
При цьому у випадку забезпечення андеррайтингу торговець цінними паперами фактично набуває ознак (елементів) дилерської діяльності на фондовому ринку, адже викупає весь випуск цінних паперів або частину випуску з метою їх подальшого перепродажу, однак, тим не менше, на нашу думку, у такому разі він стає першим власником відповідних цінних паперів, адже відчужує їх лише після завершення емісії. У такому ключі він є своєрідним дилером, тому можна стверджувати, що андеррайтинг може в певній частині поглинати дилерську діяльність.
Загалом питання «поглинання» андеррайтером господарсько-правового статусу дилера є досить цікавим, зокрема тому що, по суті, воно певним чином вирішене самими положеннями нормативно-правових актів. Розділ ІІ «Визначення термінів» Правил здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами містить визначення договору на придбання цінних паперів при андеррайтингу (договору на придбання) як договору купівлі-продажу цінних паперів, який укладається торговцем (андеррайтером) із першим власником (контрагентом) на виконання договору андеррайтингу та на підставі заявки на придбання, а також договір купівлі-продажу цінних паперів, який укладається торговцем (андеррайтером) із емітентом щодо купівлі торгівцем (андеррайтером) усіх або частини нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі андеррайтингу фіксованою ціною [3, розділ ІІ].
Отже, при повній гарантії андеррайтер має обов’язок викупити всі або певну частини нереалізованих цінних паперів, однак необхідно взяти до уваги, що такий договір, як визначено положеннями Правил здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами, укладається на виконання договору андеррайтингу, а тому відносини, що виникають на підставі такого договору, поглинаються відносинами, які виникають на підставі договору андеррайтингу, у зв’язку з чим повне гарантування й набуття андеррайтером елементів господарсько-правового статусу дилера є додатковою та необов’язковою опцією, що залежить від конкретних обставин і домовленості сторін договору андеррайтингу. Однак сама підстава виникнення відповідних прав і обов’язків андеррайтера дає змогу стверджувати, що все ж таки набуття ним елементів правового статусу дилера відбувається в межах статусу андеррайтера, а не як учасника господарських правовідносин в іншому правовому статусі.
Крім того, варто звернути увагу на те, що п. 2 розділу ІХ Правил здійснення діяльності з торгівлі цінними, зокрема, визначено, що договір андеррайтингу може передбачати надання андеррайтером емітенту консультацій щодо розміщення цінних паперів цього емітента [3, розділ ІХ]. Аналогічне положення мітиться і в абз. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» [4, ст. 17]. Тому послуга андеррайтингу також може включати надання торгівцем цінними паперами консультацій емітенту, у зв’язку з чим андеррайтер виконуватиме роль консультанта.
ВИСНОВКИ
Узагальнюючи вищевикладене, варто зазначити, що відносини андеррайтингу характеризуються специфічним об’єктом, який дає змогу відмежувати їх від брокерських відносин і відносин з управління цінними паперами, а тому й підкреслити особливості господарсько-правового статусу андеррайтера, порівняно із правовим статусом брокера й управителя цінними паперами. Таким об’єктом є послуга андеррайтингу, зміст якої становлять дії (діяльність) торгівця цінними паперами, спрямовані на укладення договорів відчуження цінних паперів емітентів, і/або дії (послуги пов’язані) із таким відчуженням. При цьому варто зазначити, що послуга андеррайтингу є факультативною й обмежується етапом емісії, оскільки, як убачається із положення ч. 8 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», емітент може розміщувати свої цінні папери самостійно без залучення до такого процесу торгівця цінними паперами. Крім того, послуги андеррайтингу надаються лише в період емісії.
При цьому, зважаючи на те, що як андеррайтер може виступати також торгівець цінними паперами – банк, а сама послуга андеррайтингу передбачає як укладення договорів відчуження, так і вчинення інших дій, «пов’язаних» із відчуженням цінних паперів у процедурі емісії, андеррайтер у господарських правовідносинах може виконувати одну або кілька юридичних ролей, зокрема ролі лід-менеджера, маркетмейкера, консультанта, агента-повіреного та/або агента-делькредере, що визначається правами й обов’язками, якими він наділений у таких правовідносинах. При цьому сам андеррайтинг може бути забезпеченим – якщо андеррайтер гарантує викуп випуску цінних паперів або його частини, що не були реалізовані в процесі емісії, або незабезпеченим – якщо він зобов’язується здійснити продаж якомога більшої частини цінних паперів без обов’язку викупити нереалізовану частину.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Рогульський В. Комерційні банки на ринку андеррайтингових послуг / В. Рогуль- ський // Ринок цінних паперів України. – 2010. – № 9-10. – С. 37-40.
- Попова А. В. Особливості правового регулювання андеррайтингу / А. В. Попова // Вісн. госп. судочинства. – 2009. – № 1. – С. 124-128.
- Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 грудня 2006 року № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 листопада 2011 року № 1638), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 року за № 52/13319 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 6. – Ст. 235.
- Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-ГУ // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268 (зі змінами).
- Податковий кодекс України станом на 01 липня 2015 року // Відом. Верхов. Ради України – 2011. – № 13. – Ст. 556 (із змінами).
- Полтавський О. В. Агенти та принципали як суб’єкти комерційної діяльності / О. В. Полтавський // Вісн. Харків. нац. ун-ту внутр. справ. – 2001. – Спец. вип. – С. 273-277.