Особливості психологічного консультування батьків щодо стосунків із дітьми

Актуальність теми дослідження. Взаємини батьків і дітей є однією з найбільш актуальних проблем, яка досліджується сучасною психолого-педаго-гічною наукою. Саме у взаємодії з дорослим дитина входить в оточуючий світ, оволодіває цінностями, нормами і правилами, прийнятими в суспільстві. 

Останнім часом спостерігається значне збільшення кількості проблемних сімей, що призводить до соціально-психологічної та педагогічної дезадаптації дітей. Ця тенденція вимагає розширення кола послуг як батькам, так і дітям з боку вихователів, психологів та соціальних педагогів з метою забезпечення їх психічного здоров’я. Така ситуація вимагає спеціальних програм освіти батьків і педагогів, що пов’язано із суттєвими ускладненнями в особистісному розвитку дітей. 

Демократизація й гуманізація сучасного суспільства та виховного процесу зумовлюють актуальність вирішення проблеми формування гармонійних взаємин батьків і дітей. Водночас у сучасному суспільстві спостерігається деформація взаємин дорослих і дітей. Диференціація та ускладнення суспільних відносин порушили глибинні зв’язки дорослих і дітей. У багатьох батьків спостерігається зниження відповідальності, у них нівелюється гуманне ставлення до дітей, спостерігається серйозний дефіцит уваги і поваги до дитини. За цих умов різко загострюється суперечність між потребою дитини в опіці та безперервним послабленням, а відтак і відсутністю необхідної уваги з боку батьків, що призводить до гострого конфлікту та затримки її особистісного розвитку.

Отже, враховуючи соціально-педагогічне та суспільне значення проблеми дослідження особливостей психологічного консультування батьків щодо стосунків із дітьми і враховуючи її недостатню вивченість та потреби практики виховання дітей віку в сім’ї, можна говорити про актуальність теми дослідження.

Стан дослідження проблеми. У психолого-педагогічній науці накопи-чений значний теоретичний матеріал з проблеми батьківсько-дитячих взаємин. Зокрема, вплив батьківських стосунків на формування дитячої особистості розглядався в працях Т. Г. Веретенко [9], В. Г. Захарченко [16], В.Г. Пос-тового [21] та ін. Сутність і закономірності взаємодії батьків і дітей, експери-ментальний аналіз специфіки батьківсько-дитячих взаємин проведений О.І. Косарєвою [18], О.В. Горецькою [11] та іншими.

Об'єкт дослідження – взаємовідносини батьків та дітей дошкільного віку. 

Предмет дослідження – форми, методи та механізми психологічної корекції ставлення батьків до дітей дошкільного віку. 

Мета роботи – теоретично обгрунтувати та експериментально довести ефективність психологічної корекції ставлення батьків до дітей-дошкільників. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• проаналізувати психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку;
• дати характеристику дитячо-батьківських стосунків у дошкільному віці;
• дослідити психолого-педагогічне консультування батьків з питань родинного спілкування з дошкільниками;
• емпірично дослідити ставлення батьків до дітей дошкільного віку та його корекцію.

Методи дослідження. У роботі використовувався метод теоретичного аналізу наукових джерел, психологічне спостереження, бесіда, аналіз продук-тів діяльності батьків і дітей, «Опитувальник батьківського ставлення» (Г. Я. Варга, В.В. Столін), опитувальник «Аналіз сімейних взаємовідносин» (Е. Г. Ейдеміллер), тести «Малюнок сім’ї», метод психолого-педагогічного експерименту та математичної статистики.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки, список використаних джерел і додатки, загальний обсяг роботи склав 53 сторінки.