Особливості психосексуального розвитку хворих на невроз жінок, що знаходяться у відносинах подружньої залежності

У жінок групи 2 (хворих на невроз з відносинами залежності) виявлено значущий негативний зв’язок між біогенною маскулінністю та соціогенною фемінінністю. Таке “затиснення” фемінінної “Я”-концепції у лещата біогенної маскулінності свідчить, що жінки, хворі на невротичні розлади і знаходяться у відносинах подружньої залежності, мають проблеми асиміляції жіночих архетипів та прийняття гендерно-специфічних ролей. Крім того, у структурі цього симптомокомплексу виникає протиріччя між внутрішньою маскулінністю (на рівні “Я”-концепції та на біогенному рівні) та її зовнішньою поведінковою реалізацією, яке й обумовлює внутрішній статеворольовий конфлікт, пов’язаний з неможливістю “вписати” власну маскулінність у гендерний соціальний контекст. У психічно здорових жінок за рахунок відносної незалежності окремих сфер М/Ф-симптомокомплексу та формування механізмів компенсації одного рівня іншим забезпечується статеворольове “вписування” у соціальний контекст, адаптивність, рольова гнучкість. Таку відносну незалежність різних рівнів М/Ф-симптомокомплексу в жінок контрольної групи, та, навпаки, залежність цих рівнів один від одного, у жінок групи 2 (невротичні розлади та залежні подружні відносини) можна побачити в таблиці 2, де наведено відповідну кореляційну матрицю.

 

Таблиця 2

Зв’язок показників маскулінності та фемінінності в жінок  (коефіцієнт кореляції Кендела)

Пари показників Група 1 Група 2 Kонтрольна група

М (ACL) -F (ACL) -0, 17 -0, 21* -0, 24

M (ACL) -M (MMPI) 0, 15 0, 12 0, 12

M (ACL) -M (Sz) 0, 11 0, 23* 0, 21

F (ACL) -M (MMPI) -0, 23* -0, 26** 0, 17

F (ACL) -M (Sz) -0, 20* -0, 23* 0, 04

M (Sz) ) -M (MMPI) 0, 22* 0, 23* 0, 13

 

Примітка: М (ACL) – маскулінність за шкалою ACL; F (ACL) – фемінінність за шкалою ACL; M (MMPI) – маскулінність за V-ю шкалою MMPI; M (Sz) – маскулінність за шкалою Dur-Moll методики L. Szondi; * – p<0, 05; ** – p<0, 01.

Одним з показників психосексуального розвитку є якісні та кількісні характеристики лібідо. Рівень саме еротичного, а не сексуального лібідо визначає психосексуальний розвиток жінок (Г. С. Васильченко та ін.). Жінки, хворі на невротичні розлади, з обтяженими відносинами подружньої залежності (група 2), мають структуру лібідо, яка відрізняє їх від групи жінок, що страждають на невротичні розлади, але не знаходяться у відносинах залежності зі шлюбним партнером (група 1). Відмінність полягає у вищих рівневих показниках еротичного лібідо в жінок групи 2. Зниження еротичного лібідо в групі 1 можна пояснити наявністю астенічних та депресивних синдромів, частота кожного з них 36%. Жінок групи 2 характеризують високі показники еротичного лібідо, що зумовлене важливою роллю сексуальності в структурі залежних подружніх відносин. Указані психопатологічні синдроми зустрічаються відповідно в 32% та 40% обстежених цієї групи. Отже, зниження еротичного лібідо не може розглядатися як енергодефіцит у межах астенічного та/або депресивного синдромів. Воно пояснюється в термінах смислів та цінностей (дезактуалізація еротичних відносин), а також як психологічний захист, що дозволяє зберегти шлюб. Зазначені психопатологічні синдроми не визначають різницю рівневих показників еротичного лібідо двох груп жінок, що страждають на невротичні розлади.

Психосексуальний розвиток характеризується також частотою та змістом мастурбаторних та коїтальних фантазій, а також сексуальних сновидінь. У групі жінок, хворих на невротичні розлади, не обтяжених залежними відносинами в шлюбі (група 1), частота як мастурбаторних, так і коїтальних фантазій значно нижча, ніж у нормі. Це пов’язано з дезактуалізацією сексуальності, що обумовлено тяжким переживаннями невротичних розладів жінками. Група 2 є проміжною між вищезгаданими групами. Фантазії виконують функцію сексуальної стимуляції. Важливість сексуальної сфери в групі жінок, хворих на невротичні розлади, що знаходяться у відносинах невротичної залежності у шлюбі, зумовлює достатню частоту мастурбаторних та коїтальних фантазій, хоча й дещо знижену порівняно з контролем. У таблиці 3 наведено частоту різних сексуальних фантазій жінок.

 

Таблиця 3

Частота (в%) різних сексуальних фантазій у групах жінок

Фабула фантазії Група 1 Група 2 Kонтроль

1. Експериментування 30 26 32

2. Покора 34 50 22

3. Заміна партнера 52 74 60

4. Груповий секс 22 24 20

5. Спостереження 26 24 30

6. Зґвалтування 12 14 6, 7

7. Ідилічна зустріч 32 36 23, 2

8. Садомазохізм 18 24 10

9. Гомосексуальний контакт 34 42 23, 3

 

Між групами жінок, хворих на невроз, і контрольною групою, спостерігаються значні відмінності за показниками частоти наступних сексуальних фантазій: покора, заміна партнера, садомазохізм та гомосексуальний контакт. Для жінок, які страждають на невротичні розлади, специфічними є гомосексуальні та садомазохістичні фантазії, що можна пояснити вираженими статеворольовими девіаціями в структурі особистості цих жінок.

Були виявлені частоти статеворольових сексуальних сновидінь. Під сексуальними сновидіннями, пов’язаними зі статеворольовими девіаціями, ми розуміємо ті, в яких суб’єкт-сновидець ухиляється від гендерно-специфічних способів реалізації сексуальності та нормативного об’єкту лібідо. Це такі види сновидінь: 1) садомазохістичні; 2) гомосексуальні; 3) педофільні; 4) сновидіння зі статевою інверсією.

Висока частота статеворольових сексуальних сновидінь у жінок, які страждають на невротичні розлади та перебувають у