ПЛАН
Актуальність дослідження культури Галицько-Волинської Русі для нашого сьогодення базується на необхідності обізнаності кожного свідомого громадянина в її давній історії, джерелах і витоках тих, чи інших культурно-історичних процесів, що відбувалися на території нашої Батьківщини протягом минулого тисячоліття і соціальної ситуації, яка їх супроводжувала.
Йдучи поряд, історія культури і держави загалом найчастіше вплітаються одна в одну, даючи нам розуміння історичних фактів не тільки як перелік хронологічних дат, а й як сукупність чинників, що привели до формування держави з характерним їй історичним, культурним і політичним устроєм.
Найбільшої могутності Галицько-волинська Русь досягла у 30-60-ті рр. XIII ст. за часів правління князя Данила Галицького (1201–1264 рр.), який у 1254 р. дістав від римського папи титул короля. Вигідне географічне становище давало можливість Галицько-Волинській Русі встановити тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, зокрема Німеччиною та Італією.
Завдяки об'єднанню етнічно спільних українських земель у нове державне утворення саме тут створились сприятливі умови для становлення й подальшого розвою національної культури.
Важливими осередками духовної культури Галицько-Волинської Русі були міста Галич, Луцьк, Звенигород, Володимир-Волинський, Перемишль, Холм і, особливо, Львів. Саме через Львів проходив торговельний шлях з Німеччини, Чехії і Польщі до Києва і міст Волині, а також до гирла Дністра, Сурожа (Судака) та Кафи (Феодосії) в Криму.
Міста Галицько-Волинської Русі стали значними центрами літописання та книгописання. Найвизначнішою пам'яткою літератури даного періоду є Галицько-Волинський літопис (кінець XIII ст.), у якому відображені події політичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі від 1201 до 1291 року.
Галицько-Волинська держава – важливий етап в історії України. Вона зберегла, примножила і передала наступним поколінням державницьку, культурну і духовну спадщину Русі.
- Кіндратюк Б.Д. Нариси музичного мистецтва Галицько-Волинського князівства / Б.Д. Кіндратюк; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича. – Л.; Івано-Франківськ, 2001. – 144 с.
- Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. – К.: Наукова думка, 1984. – 174 с.
- Кульчицький В.С. Галицько-Волинська держава (1199–1349 рр.) / Кульчицький В.С., Тищик Б.Й., Бойко І.Й. – Львів: Бібльос, 2006. – 280 с.
- Лукомський Ю. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич, 1991. – 36 с.
- Михайлова Р. Д. Художня культура Галицько-Волинської Русі. – К.: Видав. дім «Слово», 2007. – 490 с.
- Могитич І. Археологічно відкриті дерев’яні церкви Галичини і Волині Х-ХІV ст. // Вісник Інституту Укрзахідпроектреставрація. – 1999. – Вип. 10. – С. 3-14.
- Пасічник М.С. Історія України: державницькі процеси, розвиток культури та політичні перспективи: навч. посіб. / М.С. Пасічник. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 735 с.
- Терський С. Про писемність в містах Західної Волині Х–ХІV ст. (за археологічними даними) // Наукові записки. Львівський історичний музей. – Львів, 1996. – Вип. V. – Ч. 1. – С. 74–95.
- Терський С.В.Оборонне будівництво у Волинському князівстві у ХІІІ – першій половині ХIV ст. / С.В.Терський: Електронне джерело: Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vnv/2010_14/108-119.pdf
- Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: Зб. наук. пр. / Ред.: В.Г. Виткалов. – Рівне, 2000. – 255 с.