Особливості розвитку туризму в Таїланді. Основні екскурсійні об’єкти та маршрути в Таїланді.

Антикваріат і твори мистецтва, незалежно від того, чи є вони оригіналами або репродукціями, можна вивозити, тільки отримавши ліцензію на вивезення. Ліцензію видає Департамент образотворчого мистецтв (Department of Fine Arts).

Банки. Крупні банки Таїланду здійснюють обмін валюти цілодобово.

Крамниці. Магазини відкриті з 8. 00 до 20. 00. На ринках можна купити продукти і промислові товари за дуже низькими цінами. Тут прийнято торгуватися. Європейці везуть з Таїланду шовк, бавовняні тканини, ювелірні прикраси із золота, сапфірів, рубінів, алмазів, виробу з шкіргалантереї, зокрема з шкіри крокодила, вироби з дерева, кераміки і бронзи. Можна привезти додому живі тайські орхідеї і тропічні фрукти. На плаваючих ринках в центрі Бангкока продаються дешевий модний одяг, техніку. Якісні модні товари можна за низькими цінами купити на нічних ринках Бангкока в районі вулиць Patrong і Silom Road, а також у верхній частині вулиці Sukumvit Road. Тут же можна зустріти і підробки продукції знаменитих фірм (годинник Rolex, сорочки Lacoste і інше). Вироби європейського класу краще купувати в крупних універмагах. Особливо багато торгових місць в районі площі Siam Square. Але найцікавіше – це, звичайно, Mah Boon Krong Center, улюблене місце багатьох бангкокців, справжній рай для ”човників”. У районі Пратунама і вулиці Рачада розташовані величезні торгові центри. У Бангкоку і курортних центрах діє мережа невеликих універсальних магазинів ”Seven-Eleven”, що працюють цілодобово. При оплаті покупки кредитною карткою вводиться націнка в 3-5% від вартості товару Вуличні торговці часто пропонують неякісні товари за явно завищеними цінами. Деякі магазини гарантують повернення грошей у разі виявлення дефектів товару, тому при покупці слід просити чек; на ювелірні вироби – гарантійний сертифікат.

Кухня.

На тайську кухню великий вплив надали Китай, Мьянма і Камбоджа. Сприятливий клімат дозволяє збирати тут два і навіть три врожаї протягом року. Мабуть, саме місцевим достатком можна пояснити такий феномен, як відсутність в тайській мові поняття ”голод”.

За багатством і різноманітністю вишуканих кулінарних рецептів Таїланд займає одне з перших місць в світі. Основа їжі – рис. Решту продуктів – овочі, рибу, м’ясо – тайці називають ”кап кхао”, що в перекладі означає ”те, що їдять з рисом”. З м’яса переважають свинина і м’ясо птиці. Поширені супи, рисова запіканка з яйцем, смажена курка з безліччю приправ, варена і смажена риба, солодощі.

Тайська кухня достатньо гостра, в ній багато соусів і прянощі. У всіх тайських будинках обов’язково є кокос, часник, лимонне сорго, корінь імбиру і коріандр.

Делікатес тайської кухні – морепродукти, але є страви і з прісноводої риби. Риба, краби, величезні лобстери і тигрові креветки можуть бути приготовані як в гострому (тайському) варіанті, так і відповідно до рецептів європейської кухні.

Запивати страви зведено тільки безалкогольними напоями.

Ще століття назад тайці їли руками, наприклад, рис скачувався в невеликі кульки і в такому вигляді додавався до інших страв; зараз же використовуються ложки і вилки, поряд з китайськими палички.

Овочі нарізують, надаючи їм різної форми. Складні малюнки і художнє виконання – невід’ємна частина тайської кухні. Оскільки всі продукти перед подачею на стіл очищені, дрібно нарізані, розмолоті, використання ножа не передбачене. Під час харчування на виделку спочатку наколюється рис, а потім до нього додається решта інгредієнтів. Традиційний обід в національному стилі закінчується рисовим коржиком на кокосовому молоці і збитими вершками з фруктами, а вечеря – супом, після якого подають солодке і фрукти.

Вулиці тайських міст заповнені лотками, візками і велосипедами з різноманітними закусками, тому поїсти в Таїланді не проблема. Замовлення в ресторані виконується протягом 15 хвилин. Розвинена мережа швидких закусочних американського швидкого харчування.

Громадський транспорт. Розвинена мережа автодоріг загальною протяжністю 72 тис. км дозволяє дістатися до будь-якого району Таїланду. Покажчики на основних магістралях виконані на двох мовах: тайській і англійській. Офіційна карта автобусних маршрутів не дає вірних орієнтирів: маршрути регулярно міняються.

Рух транспорту хаотичний, водії не дотримують правила дорожнього руху.

Туристи, що пересуваються Бангкоком самостійно, віддають перевагу автобусу із-за його дешевизни або таксі, із-за зручності і швидкості.

Міських автобусних маршрутів достатньо багато, платня за проїзд невелика: від 2, 5 до 3, 5 батів. Звичайні автобуси, що курсують містом, діляться на декілька цінових категорій, які можна розпізнати по забарвленню машин. Зелені і блакитні беруть по 0, 1 $ США за поїздки на відстань до 10 км, червоні – по 0, 14 $ США. Поїздки понад 10 км (наприклад, в міжнародний аеропорт) коштують на тих і на інших автобусах 0, 2 $ США.

Вартість проїзду в автобусах з кондиціонерами, що курсують міськими маршрутами, залежить від відстані і коливається від 6 до 25 батів. У час пік на тих же маршрутах з’являються і нелегальні (але не переслідувані владою) перевізники-індивідуали на ”сонґтау” – пікапах з двома лавками в кузові. Вартість проїзду – 0, 08 $ США.

Карту-схему автобусних маршрутів можна придбати в готелях, книжкових магазинах