Особливості утворення фонологічних неологізімів в англійській мові

У статті розглянуто особливості утворення фонологічних неологізмів в англійській мові; конкретизовано поняття «фонологічні неологізми»; уточнено стадії інтеграції нових слів; визначено місце фонологічних неологізмів у класифікації за способом творення; виокремлено підгрупи фонологічних неологізмів; виявлено продуктивність фонологічного способу утворення нових слів.

Ключові слова: фонологічні неологізми, англійська мова, фонологічний спосіб.

 

В статье рассмотрены особенности образования фонологических неологизмов в английском языке; конкретизировано понятие «фонологические неологизмы»; уточнены стадии интеграции новых слов; определено место фонологических неологизмов в классификации по способу образования; выделены подгруппы фонологических неологизмов; выявлена продуктивность фонологического способа образования новых слов.

Ключевые слова: фонологические неологизмы, английский язык, фонологический способ.

 

The article deals with peculiarities of formation of phonological neologisms in English. The notion “phonological neologisms” is concretized. The stages of integration of new words are specified. The place of phonological neologisms in the classification according to the way of formation is defined. The subgroups of phonological neologisms are singled out. The productivity of the phonological method of formation of new words is revealed.

Key words: phonological neologisms, English, phonological method.

 

Постановка проблеми. Сьогодні англійська мова переживає «неологічний бум», обумовлений двома основними причинами – екстралінгвістичною та суто лінгвістичною. Це пов’язано із тим, що «… мова у своїй еволюції проявляє двояку залежність – від середовища, у якому вона існує, з одного боку, та від внутрішнього механізму та устрою, з іншого» [4, с. 198]. Сутність першої полягає у тому, що у суспільстві, що швидко змінюється як соціально, так і технологічно, члени мовної спільноти відчувають безперервну потребу створювати нові позначення для себе у нових соціальних ролях та професійних функціях. Лінгвістична причина складається з постійної необхідності систематизувати продуктивні способи утворення нових одиниць, встановлювати синхронічні відрізки найбільшої активності тих чи інших словотворчих моделей слів та відмічати протилежні тенденції до втрати продуктивності. Не завжди можна пояснити зміни, що відбуваються у мові, лише одним із цих двох чинників – часто вони тісно переплітаються та є взаємопов’язаними. Однак «у більшості випадків безпосередня основна причина виступає більш-менш чітко. Ця причина і створює імпульс, під впливом якої і відбувається мовна зміна» [4, с. 220].

Незважаючи на те, що дослідниками в галузі неології накопичено, зібрано та систематизовано значну кількість матеріалу, у галузі словотвору англійської мови все ще залишається багато невирішених проблем, серед яких – особливості утворення фонологічних неологізмів.

Аналіз наукових досліджень, у яких започатковано розв’язання проблеми. Питанням визначення, класифікації та систематизації неологізмів займалися такі дослідники англійської філології як І. В. Андрусяк, А. К. Баш, В. А. Березинський, О. Л. Боярська, В. Г. Гак, С. М. Єнікеєва, Ю. О. Жлуктенко, В. І. Заботкіна, Ю. А. Зацний, О. Л. Клименко, Н. З. Котєлова, Я. Левченко, Дж. Олджео, Л. Ф. Омельченко, О. М. Позднякова, А. В. Ребрій, Л. Бауер, Дж. Грін, Дж. Ейто, Дж. Кенон, Р. Фішер.

Більшість авторів пропонують власні класифікації неологізмів, виокремлюючи в окрему групу фонологічні неологізми.

Метої статті є дослідити особливості утворення фонологічних неологізмів в англійській мові, конкретизувати поняття «фонологічні неологізми», уточнити стадії інтеграції нових слів, визначити місце фонологічних неологізмів у класифікації за способом творення, виокремити підгрупи фонологічних неологізмів, виявити продуктивність фонологічного способу утворення нових слів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Англійська мова знаходиться у постійній зміні. Виникнення нових лексичних одиниць є складним, багатоаспектним процесом, який свідчить про динаміку розвитку мови. Лексика як найбільш рухливий шар мови, чуйно реагує на всі зміни у соціальній, культурній, економічній, медичній та інших сферах життя людського суспільства. Цей процес уже отримав назву «зміна лексичних парадигм» [2], що у лінгводидактичному контексті передбачає дослідження функціонування сучасних мовних засобів у різних регістрах мовленнєвого спілкування.

Визначено, що лінгвістичне поняття “неологізм” охоплює широке коло явищ на лексико-семантичному рівні мови, а проблеми вивчення неології набувають особливої ваги у зв’язку із новими тенденціями у розвитку сучасної англійської мови. Від традиційних канонічних слів неологізми відрізняються особливими зв’язками із часом, які фіксуються колективною свідомістю. Для конкретизації поняття “неологізм” в мовознавчих працях існують такі параметри: локація в часі, локація в просторі, новизна, мовна свідомість, комунікативне обмеження, номінативний аспект. Враховуючи зазначені параметри, неологізмами вважають нові слова, словосполучення та значення слів і словосполучень, які виникли у визначений проміжок часу, сприймаються як нові одиниці колективною мовною свідомістю носіїв мови і поступово інтегруються у систему мови.

Розвиток лексичної одиниці від моменту її утворення до закріплення в узусі чи виходу з нього є комплексним процесом, який зумовлений сукупністю соціальних (зовнішніх), внутрішньомовних і чинників номінативного характеру [3].

Функціонуючи у різних мовленнєвих сферах, нова лексична одиниця проходить такі стадії інтеграції: соціалізація / конвенціоналізація (прийняття її в суспільстві), лексикалізація (закріплення її у мовній системі) та комунікативно-прагматичне освоєння. З’явившись, неологізм поширюється, як правило, викладачами університетів, шкільними вчителями, працівниками засобів масової інформації. Потім він фіксується у друці. Наступна стадія соціалізації – прийняття нової лексичної одиниці широкими масами носіїв мови. Після цього розпочинається процес лексикалізації: придбання навичок використання неологізмів у суспільстві, виявлення умов та протипоказань для його використання у різних контекстах. У результаті утворюється лексична одиниця окремого структурного типу (просте, похідне, складне,