+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
9
Мова:
Українська
За даними УЗД наявність зобу у дітей збільшилась на 6, 5%. Значна різниця між пальпаторними і ультразвуковими даними підтверджує необхідність обов'язкового використання УЗД при проведенні епідеміологічних досліджень у дитячого населення, як більш точного й інформативного методу (таблиця 1). Об'єми щитоподібної залози у дівчаток були трохи більшими, ніж у хлопчиків, однак розходження між об'ємами залози хлопчиків і дівчаток не були статистичне значущі. В основному всі показники наближалися до верхньої межі нормальних розмірів щитоподібної залози, і лише у десяти дітей перевищували верхню межу рекомендованих нормативів. У всіх дітей розмір щитоподібної залози збільшувався з віком.
У однієї дівчинки виявили збільшення щитовидної залози другого ступеня. Частота випадків зобу при пальпаторному обстеженні дітей становить 33, 3%. Це свідчить про нестачу йоду середнього ступеня, відповідно до критеріїв ВООЗ.
Таблиця 1
Поширення зобу за даними УЗД і пальпації в різних вікових групах школярів (%).
Метод
дослідженняВік дитини, років
6-711-12
Пальпація28, 537, 5
УЗД35, 743, 75
Для оцінки тяжкості йодної недостатності були використані показники медіани й часткового розподілу концентрації йоду в сечі. Майже 90% йоду, що надходить в організм виділяється з сечею. Тому дослідження йоду в сечі та визначення відповідних критеріїв, рекомендованих ВООЗ, дає реальну картину йодного забезпечення населення.
Нормальним вважається надходження йоду в організм, коли його екскреція перевищує 100 мкг/л сечі. У групі дітей з дифузним збільшенням щитоподібної залози І ступеня було відмічено достовірне зниження екскреції цього мікроелементу.
У дітей віком шести-семи років показник йодурії становив 56, 57 мкг/л, щоі свідчить про помірний ступінь йодного дефіциту. А у дітей 11-12 років (5 клас) медіана йодурії була в межах 46, 84 мкг/л і відповідала середній тяжкості йодної недостатності (таблиця 2).
Отже, дані що були отримані в результаті дослідження дозволяють говорити про наявність йодної недостатності у школярів 6-12 років.
Таблиця 2
Поширеність зоба (в%), й рівень йодурії у дітей різних вікових груп
ПоказникВік, років
6-711-12
Частота збільшення ЩЗ (пальпація), % 28, 537, 5
Медіана йодурії, мкг/ л56, 5746, 84
Це дало нам змогу провести другу половину роботи щодо вивчення впливу йодної недостатності на успішність та фізичний розвиток дітей шкільного віку (таблиця 3).
Таблиця 3
Середні показники деяких морфологічних даних дітей 6-12 років по Україні.
Вік дітей, роківДівчаткаХлопчики
зріст, сммаса, кгзріст, сммаса, кг
6 116, 0±4, 321, 0±3, 1116, 0±3, 222, 0±3, 2
7123, 0±5, 525, 0±4, 0124, 0±4, 425, 0±4, 4
11140, 0- 150, 032, 0-40, 0140, 0-152, 031, 0-45, 0
12147, 0-161, 036, 0-50, 0145, 0-157, 050, 0-54, 0
Проаналізувавши та порівнявши результати наших досліджень із статистичними даними таблиці щодо фізичного розвитку однолітків, ми прийшли до висновку, що у трьох дітей (21, 4%) зріст і маса тіла дещо нижчі від середніх статистичних показників по Україні. Серед них було двоє дітей (14, 2%) з діагнозом зоб 1 ступеня.
У семи дітей (43, 7%) зріст і у трьох дітей (18, 7%) маса тіла дещо нижчі від середніх статистичних показників маси і зросту дітей по Україні. З них 31, 2% дітей з діагнозом зоб 1 ступеня і одна дівчинка з діагнозом зоб 11 ступеня.
Саме тому й можна узагальнити, що йодна недостатність впливає на фізичний розвиток дітей. Цей прояв зростає, в певній мірі, з віком дитини.
Послідуючі наші дослідження дають змогу стверджувати, що рівень фізичного розвитку у 21, 4% дітей першого класу є вище середнього, у 35, 5% дітей є середнім і у 42, 8% дітей високим. До учнів, що мають середній рівень фізичного розвитку належить 35, 7% дітей, які мають захворювання щитоподібної залози.
Аналогічні тести щодо визначення рівня фізичного розвитку серед учнів п‘ятих класів показали, що нижче середнього рівня мають 37, 5% дітей, вище середнього 37, 5% і високий рівень фізичного розвитку мають 25% дітей. До дітей що мають рівень фізичного розвитку нижче середнього належить 25, 5% дітей із захворюваннями щитоподібної залози.
Для визначення інтелектуального розвитку дітей віком 6-7 років та визначення їх знань про навколишній світ скористувались тестами й субтестами.
Проаналізувавши тестові відповіді дітей ми переконались що не всі вони мають систему знань про навколишній світ. Уява у деяких дітей носила поверхневий характер. Деяким дітям важко підібрати узагальнюючі слова, вони не можуть прослідкувати зв‘язки між явищами, а з багатьох питань вони не мають конкретних знань. Їх відповіді носили загальний характер й такі діти недостатньо розуміють причинно-наслідкові зв‘язки.
Середній рівень знань мають 7 дітей (50, 0%). У них є уявлення про оточуючий світ, які у мовленні виражені скрито. Низький рівень знань у 4 дітей (28, 5%). З відповідей цих дітей видно, що вони знають мало об‘єктів і явищ навколишньої дійсності і не класифікують їх без спеціальних завдань. У цих дітей бідний запас уявлення про навколишній світ, вони з певними труднощами про них розповідають.
З метою виявлення рівня навчальних досягнень учнів п‘ятого класу ми запропонували провести по предметне тестування. Аналіз отриманих відповідей показав досить успішні результати. Згідно цих даних майже 18, 7% учнів мають високий рівень знань по предметно, 12, 5% мають достатній рівень знань. Середній рівень мають 43, 5% учнів і початковий рівень знань 25, 0% дітей.
Висновок. Таким чином, можна стверджувати, що йодна недостатність впливає на фізичний розвиток та успішність дітей шкільного віку. Для проведення йодної профілактики надзвичайно важливого значення набуває питання інформаційної обізнаності як батьків так і дітей щодо шкодочинності йодної недостатності та засоби її профілактики. Результати опитування показали недостатню обізнаність населення щодо йододефіцитних захворювань та засобів її профілактики в умовах Рівненської області.
Список використаної літератури
1. Гігієнічні проблеми профілактики йододефіцитних захворювань /В. Н. Корзун, А. П. Матвієнко, A. M. Парад та ін. //Довкілля та здоров'я. -2004. -№3. -С 60-65.
2. Довідник дитячого ендокринолога за 2002-2003 роки // Київ, 2004. – С139.
3. Тимченко A. M. Сучасні особливості регіональної розповсюдженості тиреопатології серед населення //Проблеми ендокринної патології. -2003. – №3. -С. 36-45.
4. Профилактика й лечение йододефицитных заболеваний в группах повышенного риска /И. И. Дедов, Г. А. Мельниченко, Е. А. Трошина и др. // Пособие для врачей. – М., 2004. – С. 49.
5. Методы изучения йододефицитных заболеваний и мониторинг их устранения // Руководство для менеджеров программ. Второе издание. – ВОЗ. 2004. – С. 88.
6. Йодний дефіцит і йододефіцитні захворювання / В. О. ШідловськийД. М. Дейкало, О. В. Шідловський. – К., 2004. – 68 с
7. Рекомендуемые нормативы потребления йода. Общественный Координационный Совет по профилактике йододефицитных заболеваний в Российской Федерации // Бюллетень. – 2004. -№ 2. – С. 25.