Особистісна зрілість як динамічна особистісна структура

З урахуваннями даних кореляційного аналізу факторів, стало можливим обгрунтувати і презентувати риси пропріуму як сумірні. Доцільним було залишити фактор толерантності у складі пропріуму, незважаючи на його не включеність до загального кластеру, тому що толерантність входила у третій за значущістю фактор опису (пропріуму). Для більш чіткого окреслення емпіричної моделі особистісної зрілості, зв'язки між факторами було представлено за принципом найбільшої значущості (мал. 2). Представлена емпірична модель описує усі десять експлікованих рис особистісної зрілості. Домінантними факторами є мотив оцінки свого потенціалу, що концентрує навколо себе дескриптори життєвої філософі ї, відповідальність, креативність і автономність. За факторною значущістю автономність виступає першим фактором, мотив оцінки свого потенціалу - другим, креативність і відповідальність - четвертим фактором. На основі емпіричної моделі особистісної зрілості стало можливим уточнити дескриптори риси "життєва філософія". Факторами, що описують життєву філософію особистісно зрілої людини, виявилися внутрішній мотив, мотив оцінки свого потенціалу, мотив самоповаги, мотив ініціативності і пізнавальний мотив, мотив вольового зусилля, спрямованість на себе. Центральним фактором життєвої філософії є мотив оцінки свого потенціалу.

Дані проведеного емпіричного дослідження аргументували його результативність щодо обґрунтування висунутих припущень. Представлені факти охарактеризували особистісно зрілу людину як таку, що бере на себе відповідальність бути самою собою. Дані наукової літератури і уявлення житейської психології орієнтували на образ особистісно зрілої людини, яка є лідером, комунікатором, діячем, що активно втручається і вирішує суспільні проблеми. Виявлена новизна у домінантах особистості зрілих людей спонукала до більш ретельної інтерпретації даних дослідження. Пропріум зрілої особистості утворюють десять рис (деспозицій): відповідальність, децентрація, глибинність переживань, життєва філософія, толерантність, автономність, контактність, самоприйняття, креативність , синергічність. З них автономність є найголовнішою рисою. Автономність у структурі пропріуму також має свій операційний аналог - спрямованість на себе, яка є характерною спрямованістю для зрілої людини. Можна сказати, що саме спрямованість на себе забезпечує зрілій особистості можливість і уміння створювати і дотримуватись власної системи цінностей; неупереджено, нестереотипно отримувати будь-яку інформацію і створювати своє розуміння і картину світу. Разом з автономністю домінантами пропріуму є життєва філософія, креативність і відповідальність. Життєва філософія містить опис цінностей, мотивів і спрямованостей особистості.

Оригінальність зрілої особистості виявляється у тому, що для неї креативність і відповідальність можуть виступати як єдиний конструкт. Важливо, що відповідальність для зрілої людини - це не "трафаретна слухняність, педантична виконавчість, монотонна впорядкованість" (М. Покрасс), а ініціатива самоздійснення, творчого способу життя. Це відповідальність за те, щоб бути: бути продуктивним, компетентним, унікальним. Тому креативність як оригінальність вирішення завдань (у т.ч. життєвих) виявляється у зрілої людини в умінні бути самою собою, а не у демонстративному прагненні справляти враження чи у показному оригінальничанні. Особистісна зрілість обґрунтовує природну унікальність. Можна сказати, що діада "креативність-відповідальність" є особливою цінністю, що відображає пропріативне прагнення, тобто постановку життєвих цілей і відчуття того, що життя має сенс. Відповідальність пов'язана з головним мотивом життєвої філософії - мотивом оцінки свого потенціалу, а креативність -"з мотивом самоповаги. Такі факти можна описати крізь призму відповідальності зрілої людини, яка прагне зрозуміти сферу застосування своїх умінь, причому сфера і засоби діяльності мають бути відповідними внутрішній системі цінностей. Видається можливим описати через діаду "креативність-відповідальність" пропріативне прагнення як відчуття того, що життя має сенс. Фоном для опису взаємозв'язків означеної діади виступили фактори самозвинувачення і безсенсовності існування. Самозвинувачення як характеристика самоставлення виявилася однією з найбільш яскравих акцидентних рис особистісно зрілої людини, незважаючи на те, що була відмічена тенденція зростання самозвинувачення з віком людини. Самозвинувачення було тісно пов'язане з відповідальністю і контактністю, а також з синергічністю.

Суттєвим є те, що зрілим людям властиве уникнення вияву контактность Як зазначали А. Маслоу, К. Роджерс, зрілі люди воліють виявляти теплоту, ем-патію, вміння любити. Відчуття сенсу або безсенсовності для зрілих людей тісно пов'язано з можливістю

знайти відповідь на актуальне питання "хто я?" і відчуттям того, що вони зробили все можливе у конкретній ситуації саморозвитку чи досягнення певної мети. Безсенсовність існування була важливим внутрішнім фактором, вона позитивно корелювала з відповідальністю і контактністю, а також значущістю результатів і характеризувалася негативним взаємозв'язком з ініціативністю. Питання сенсовності, як його бачить особистісно зріла людина, можна пояснити таким чином. Особистісно зрілим людям не властивий відчай від безсенсовності існування. Актуальним для них питанням є розуміння