Патогенетична роль і корекція порушень імуноендокринної регуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з гіпоестрогенією

Зв'язок із планом наукових досліджень установи. Дисертаційна робота є частиною розроблюваної на кафедрі терапії №2 Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського державної проблеми з патології органів дихання (№ державної реєстрації 01. 96. U0011244).

Мета дослідження: дати наукове обгрунтування доцільності використання та оцінити клінічну ефективність застосування замісної гормональної терапії естрогенами в комплексному лікуванні хронічного обструктивного бронхіту у жінок з гіпоестрогенією.

Основні задачі дослідження:

1. Вивчити рівень секреції гормонів репродуктивної сфери у хворих жіночої статі з ХОБ залежно від наявності періоду клімактерію і ступеня тяжкості бронхолегеневого захворювання.

2. Оцінити функціональну інтеграцію імунної та ендокринної систем у хворих на ХОБ з гіпоестрогенією з позиції пато- і саногенезу.

3. Вивчити особливості гормоноопосередкованої імунної регуляції проліферативних процесів в бронхіальному епітелії у хворих на ХОБ жіночої статі залежно від рівня секреції ендогенного естрадіолу.

4. Дати патофізіологічне обгрунтування доцільності використання замісної гормональної терапії (естрогенами) для корекції імуноендокринного дисбалансу у хворих із загостренням ХОБ, що протікає на фоні гіпоестрогенії.

5. Установити клінічну ефективність застосування мікрофоліну форте в якості стимулятора репаративної регенерації бронхіального епітелію та екстраімунного імунокоректора у жінок з гіпоестрогенією, які страждають на ХОБ.

Об'єкт дослідження. Хворі на ХОБ зі зниженим рівнем ендогенного естрадіолу.

Предмет дослідження. Особливості імуноендокринної регуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на ХОБ.

Методи дослідження. Загальноклінічні, методи дослiдження iмунної реактивностi, коагуляцiйного гемостазу i фiбринолiзу, культуральнi експериментальні моделі.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження документують, що у хворих жіночої статі з ХОБ і гіпоестрогенією має місце дисбаланс в системі контролю гормонів репродуктивної сфери над реалізацією імунної відповіді і репаративною регенерацією бронхіального епітелію. При цьому наявність, вираженість і направленість імуноактивного впливу гормонів репродуктивної сфери визначаються вихідним станом імунної системи, ступенем тяжкості хронічного бронхолегеневого захворювання та рівнем секреції ендогенного естрадіолу.

Доведено, що прогресування хронічного бронхообструктивного захворювання у хворих жіночої статі характеризується формуванням дисбалансу стероїдогенезу (синтез ендогенного естрадіолу і тестостерону), а також центрального регуляторного механізму – негативного зворотного зв'язку в системі гіпоталамус – гіпофіз – гонади (яєчники).

Установлено, що гіпоестрогенія у хворих на ХОБ жіночої статі є своєрідним “фактором обтяження” перебігу захворювання за рахунок формування більш глибокого порушення репаративної регенерації бронхіального епітелію (включаючи прокоагулянтну і фібринолітичну активність клітин епітелію) та поглиблення імунного дисбалансу.

У хворих на ХОБ жіночої статі вперше встановлено залежність морфогенетичної активності лімфоцитів від ендокринного потенціалу крові (рівня статевих стероїдних гормонів).

Доведено здатність естрогенів потенціювати репаративну регенерацію бронхіального епітелію (включаючи лімфоцито-залежну стимуляцію), а також мати імуномодулюючий ефект у хворих жіночої статі з тяжким перебігом ХОБ в умовах дефіциту ендогенного естрадіолу, що дозволило обгрунтувати доцільність застосування екзогенного естрадіолу (мікрофоліну форте) в якості стимулятора проліферативної активності епітелію бронхів та екстраімунного імунокоректора у подібних хворих.

Новим є використання мікрофоліну форте в якості модулятора функціональної активності клітинного імунітету і бронхіального епітелію (включаючи прокоагулянтну і фібринолітичну активність клітин) в комплексній терапії загострення ХОБ з тяжким перебігом.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження розширюють розуміння патогенетичної суті ХОБ у хворих жіночої статі за рахунок розшифровки особливостей дисбалансу імуноендокринноі системи и гормоноопосередкованої імунозалежної регенерації бронхіального епітелію. Останнє, в свою чергу, свідчить про те, що комплексна оцінка ендокринного потенціалу суттєва при виборі раціональної комплексної терапії у хворих жіночої статі із загостренням ХОБ.

Розроблено і впроваджено в клінічну практику метод стимуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію, а також екстраімунної імуномодулюючої терапії у жінок, які страждають на ХОБ, на фоні зниженого синтезу ендогенного естрадіолу, який заключається у використанні курсу синтетичного естрогену мікрофоліну форте.

Впровадження результатів роботи в практику. Результати роботи використовуються в практиці Республіканської клінічної лікарні ім. М. О. Семашка (м. Сімферополь), відділенської клінічної лікарні на ст. Сімферополь Придніпровської залізниці, Сімферопольського міського клінічного туберкульозного диспансеру, кафедри терапії №2 Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, медичного центру “Медики-Чорнобилю” (м. Євпаторія).

Особистий внесок здобувача. Автором виконано патентний пошук, результати якого висвітлені в розділі “Огляд літератури”, який свідчить про відсутність аналогів наукових розробок. Основні публікації за темою дисертації носять пріоритетний характер. Автором самостійно проводився відбір хворих, їх комплексне обстеження, лікування ХОБ і контроль над його ефективністю. Виконано також науковий аналіз одержаних результатів, їх математична обробка, сформульовані основні положення, висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження повідомлялись на: 4-й Українській науково-практичній конференції по актуальним питанням алергології і клінічної імунології (м. Київ, 1999) ; III з'їзді імунологів та алергологів СНД (м. Сочі, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 праць, в тому числі 6 праць в зареєстрованих ВАК України виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 135 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів результатів власних досліджень, обговорення одержаних результатів, закінчення, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 13 таблицями та 10 малюнками. Список літератури містить 175 робіт вітчизняних та іноземних авторів.

 

 

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 135 хворих жіночої статі,