Педагогічна система П. П. Чистякова

 

Вступ

І. Життєвий шлях П. П. Чистякова

ІІ. Педагогічна система

2.1 Трактування рисунку як методу образотворчого мистецтва

2.2 Питання живопису

2.3 Основи композиції в педагогічній системі П. П. Чистякова

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Не дивлячись на існування цілої низки робіт, присвячених діяльності П. П. Чистякова, його педагогічна система настільки революційна за своїм характером і не має аналогій в теорії і практиці інших національних художніх шкіл, що неодмінно буде приваблювати увагу дослідників і давати підґрунтя для подальшого її поглибленого вивчення. Художники ще сьогодні знаходять в ній відповіді на питання, що цікавлять їх. Знайдене Чистяковим сміливе і послідовне вирішення проблем сучасного мистецтва ґрунтується не на відмові, а на всебічному використанні існуючих традицій, що дозволило йому створити школу, принципово нову, яка виховала найвидатніших майстрів російського живопису кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст.

Система Чистякова не була простим, хай і талановитим експериментом чудового педагога. Всіма своїми сторонами вона будувалася в перспективі того мистецтва, яке виражала і якому служила. І ця ув’язнена в ній внутрішня динаміка подальшого розвитку національного живопису визначала те, що окремі її положення зберегли своє значення і в наш час.

Система Чистякова наукова і художня в найбільшому і найглибшому розумінні цих понять. Всіма своїми сторонами вона будувалася в перспективі того мистецтва, яке виражала і якому служила. І ця внутрішня динаміка подальшого розвитку національного живопису визначала те, що окремі її положення зберегли своє значення в наш час. Система Чистякова – наукова і художня в найбільшій та найглибшій сутності цих понять. Історія не знає прикладів, подібних педагогіці Чистякова, коли результатом викладацької роботи художника стало створення цільної і у всіх частинах завершеної педагогічної системи. Ця система ґрунтувалася на повному перегляді раніше існуючих методів навчання і одночасно служила їх систематизації і переосмислення на основі нових ідейних посилок. Її народження означало повну революцію художньої школи, пройти повз яку не зміг жодний з педагогів наступних поколінь, жодний із художників.

Педагогічна система Чистякова склалася в роки, які мали виключно велике значення для російського мистецтва. Мистецтво в цей час стає надзвичайно активним учасником суспільного життя, а форма його участі в цьому суспільному житті починає вимагати власне художнього, а не “літературного” впливу на людину. Не сюжет, не проста фабула, передана досить схожою з натурою, а художнє осмислення дійсності, реакція художника на навколишній світ стають провідною проблемою живопису. Для Чистякова сюжетні питання були тісно переплетені з пластичною основою живопису, а вирішення форми і змісту як невід’ємного цілого завжди повідомляє школі справжню життєздатність.

Поставлені і вирішені педагогічною системою Чистякові проблеми не обмежуються лише областю власне методики. Якщо будь-яка школа мала на меті вивчення правил рисунку, живопису і композиції, Чистяков звертається до вивчення законів мистецтва як виду людської діяльності, що складає невід’ємну частину всіх стадій розвитку людини і суспільства. Сюди входили питання співвідношення натури і мистецтва, художника і навколишньої дійсносності, психології творчості і психології сприйняття мистецтва, специфіки впливу художніх творів на глядача, можливості активації цього впливу, відповідного аналізу художніх засобів тощо. Це була школа, де кожний технічний прийом ставав осмисленим засобом вираження поглядів і почуттів художника, а закони мистецтва розкривалися в їх зв'язку з законами природи і суспільства.

 

 

Біографія Чистякова – проста і звичайна, типова для російського художника другої половини ХІХ століття. Павло Петрович народився в 1832 році в селі Пруди Тверської губернії. Син селянина-кріпака, один з тринадцяти дітей в сім’ї, він не міг мріяти про нормальну освіту і був змушений обмежитися чотирикласним повітовим училищем. Щасливий збіг обставин дозволив Чисяткову вже тут, за шкільною партою, отримати систематичні навички в художній грамоті. Малювання приваблювало його з дитячих літ, і вчитель малювання І. А. Пилаєв зумів роздути іскру, закладену в душі хлопчика. В п’ятнадцять років Чистяков своє життєве призначення вбачав в тому, щоб стати художником. Але питання було в грошах, необхідних для поїздки в Академію мистецтв. Дворічна робота у землеміра не дала потрібної суми і лише за позичені батьком гроші, Чистяков зміг поїхати в Петербург, і з січня 1849 року він почав відвідувати академічні класи.

Питання про те, яку саме роль відіграла Академія в становленні творчої індивідуальності Чистякові – дуже складне. За його словами, він був “нічиїм” учнем і нікого з академічних педагогів не вважав своїм прямим чи непрямим наставником. Їх сліпа прихильність до раз і назавжди встановлених прийомів навчання, до застарілих завдань відштовхували його. Проте, відносячись критично до настанов професорів, Чистяков не відвернувся від самої академічної системи, яку повністю заперечували більшість його товаришів. Спочатку інтуїтивно, а з роками більш свідомо він почав знаходити в ній розсіяні цінні зерна, мирився при цьому з нецікавим і одноманітним навчанням.

Свідоме і творче відношення Чистякова до процесу малювання звернуло на себе увагу Олександра Іванова. Повернувшись після двадцятисемирічного перебування в Італії на батьківщину, чудовий майстер перш за все відвідав Академію. Серед учнівських робіт його зацікавили малюнки Чистякова, і він захотів з ним