Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства

 

де    - доля річних амортизаційних відрахувань собівартості у одиниці обсягу продукції: і-го року грн.;

  - балансова вартість основних виробничих фондів підприємства в і-му році;

а - норма річних амортизаційних відрахувань;

  - обсяг виробництва продукції в і-му році.

Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці вартості продукції становитиме:

а) у базовому році    =6,9*0,084/10=0,058грн./грн.

б) у плановому році   =(6,89*0,084)/(10+(60,00/1000))=0,057грн./грн.

Економія амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції у плановому році становитиме

   = (  -  ) •                                                 (3.14)                                       

 

   = (0,058-0,057)*((10*1000)+60,00)=30,04тис. грн.

Зниження собівартості продукції підприємства на рахунок зменшення втрат внутрізмінного часу буде становити

   =    -                                                       (3.15)                                     

 

   - величина зниження собівартості продукції за рахунок зменшення втрат внутрізмінного робочого часу використання основних виробничих фондів

   =30,04-18=12,04тис. грн.

Визначаємо коефіцієнт використання внутрізмінного часу у плановому році

 

 =                                                              (3.16)                                                  

 

де   - тривалість зміни, год;

  - втрати внутрізмінного часу

 = (8-0,8*0.6)/8=0,94

 

3.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання основних виробничих фондів

Досягти збільшення коефіцієнта змінності використання основних ви¬робничих фондів можливо на основі впровадження комплексу технічних та організаційно-виробничих заходів. Організаційні фактори:

- зміна штатів із включенням посад змінних майстрів, обслуговуючого персоналу і робітників по розрахунках на відповідну змінність; поліпшення умов організації роботи;

- забезпечення   експлуатації,   технічного   обслуговування, аварійного ремонту устаткування в другу і третю зміни;

- підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення об'єктів, на яких передбачається робота в другу і третю зміни. Економічні фактори:

- перехід на повний госпрозрахунок і самоокупність;

- впровадження самофінансування відтворення власних основних фондів;

- економічні стимули (доплати й ін.).

Без забезпечення цих умов робота в другу і третю зміни буде економічно неефективна або навіть неможлива.

Укрупнені розрахунки показують економічну ефективність таких заходів, витрати на котрі значно перекриваются економією витрат на придбання основних фондів. Крім того, має ефект від підвищення продуктивності праці, викликаний більш повним використанням основних фондів. Ефект від підвищення змінності вимірюється в:

- ефекти від скорочення вартості основних фондів;

- ефекти, що одержуються від зниження умовно-постійної частини накладних витрат;

- ефект, що полягає в економії амортизаційних відрахувань. Визначаємо величину збільшення змінності використання основних виробничих фондів на підприємстві. Наприклад, розрахунками на основі запроектованих заходів визначено, що додатково буде використовуватися основних виробничих фондів: у першу зміну - 136 тис.грн., в другу –150 тис.грн. і в третю зміну – 90 тис.грн., тобто обсяг використання основних виробничих фондів буде збільшено на  (136+150+90) тис. грн. Виходячи із наведених даних, збільшення коефіцієнта змінності використання основних виробничих фондів становитиме

 

                                  =                       (3.17)

де  - збільшення коефіцієнта використання основних виробничих фондів;

   - балансова вартість приросту основних виробничих фондів, що будуть додатково використовуватися в і-ту зміну;

 - балансова вартість основних виробничих фондів підприємства

 =((136+150+90)/6,89)/1000=0,054

Визначаємо коефіцієнт змінності використання основних виробничих фондів у плановому році

К = К +                                                                       (3.18)                                     

 

де К   і   - коефіцієнти змінності використання основних виробничих фондів відповідно у плановому і базовому роках