Пізнавальна сфера дітей із затримкою психічного розвитку

Актуальність дослідження. Актуальність проблеми психічного здоров'я дітей останнім часом значно зросла. Ріст нервово-психічних і соматичних захворювань, а також різних функціональних розладів корелює із загальним зниженням успішності, особливо на початкових етапах навчання. За даними психолого-педагогічних досліджень, кількість учнів, які не в змозі освоїти загальноосвітні програми початкової школи, становить 20-30%, а приблизно 70-80% з них мають потребу у спеціальних формах і методах навчання. 

Необхідність удосконалення шкільної освіти з особливою гостротою ставить завдання вивчення причин відставання в навчанні і недоліків поведінки окремих учнів, вибір найбільш ефективних шляхів усунення цих явищ. Особливо це важливо для початкової школи, у якій не тільки створюється база для формування пізнавальних можливостей дитини, але й закладається фундамент усього наступного утворення. 

Спеціальні дослідження з проблеми шкільної неуспішності проводилися психологами (В.І. Зикова, З.І. Калмикова, І.А. Коробейніков, Н.О. Менчінська, Н.І. Мурачковський, А.М. Орлова, Н.П. Слободяник), педагогами (Ю.К. Бабанський, А.А. Бударний, Б.П. Єсіпов, Л.В. Занков), дефектологами і фізіологами разом з психологами і клініцистами (Т.А. Власова, Т.В. Єгорова, К.С. Лебединська, В.І. Лубовський, Н.А.Нікашина, С.Г.Шевченко). Останні виявили серед невстигаючих школярів особливу категорію - дітей з тимчасовою затримкою психічного розвитку. 

Найгостріша необхідність розробки питань розвитку молодших школярів із затримкою психічного розвитку у порівнянні з дітьми з іншими порушеннями розвитку, а також з нормально розвинутими школярами, обумовлена потребами практики. Перехід школи на нові ускладнені програми збільшив і без того важке положення невстигаючих школярів. За характером поведінки, особливостями пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери молодші школярі із затримкою психічного розвитку  значно відрізняються від нормально розвинених однолітків, і вимагають спеціальних корекційних впливів для компенсації порушень. 

Значне відставання і своєрідність виявляється у розвитку в дітей із затримкою психічного розвитку  у розумовій діяльності (К.С.Лебединська, Л.І. Переслені). Це виражається у несформованості таких операцій, як аналіз, синтез, у невмінні виділяти істотні ознаки предметів і робити узагальнення, у низькому рівні розвитку абстрактного мислення. Недорозвинення мови може проявлятися в порушеннях звуковимови, проблемі звукового аналізу слів і засвоєння логіко-граматичних конструкцій, бідності і недостатнього диференціювання словника (Е.В. Мальцева, Г.Н. Рахмакова, С.Г. Шевченко, Л.В. Яссман). Особливості пізнавальної діяльності в учнів із затримкою психічного розвитку  проявляються у недостатній сформованості уваги (Г.І. Жаренкова), проблемах пам'яті, причому вони стосуються всіх видів запам'ятовування, мимовільного і довільного, короткочасного і довгострокового (Т.В. Єгорова, Л.І.Переслені, В.Л. Подобед). Порушення емоційно-особистісної сфери і поведінки молодших школярів із затримкою психічного розвитку  проявляються в емоційній нестійкості, слабкості вольових установок, імпульсивності, афективній збудливості, руховому розгальмовувуванню або, навпаки, у млявості, апатичності (С.Г. Шевченко). Ці особливості пізнавальної діяльності, емоційно-особистісної сфери і поведінки молодших школярів із затримкою психічного розвитку  перешкоджають засвоєнню ними шкільних знань. Разом з тим діти даної категорії мають потенційні можливості подальшого розвитку, тобто будуть здатні згодом виконати самостійно те, що в цей момент в умовах спеціального навчання можуть виконати тільки за допомогою педагога, що відрізняє дітей із затримкою психічного розвитку  від розумово відсталих. 

Формування пізнавальної діяльності молодших школярів із затримкою психічного розвитку  варто розуміти як процес корекційно-розвиваючого навчання, який включає корекцію поведінки і емоційно-особистісної сфери дітей із затримкою психічного розвитку, а також подолання недоліків навчальної діяльності при вивченні різних дисциплін: рідної мови, читання, природознавства. Цей процес розглядається як спрямований на формування базових психічних функцій, так і на розвиток учнів у цілому, їх мотивації, особистості, запасу знань і уявлень про довкілля. 

Великий внесок у розробку проблеми формування пізнавальної діяльності молодших школярів із затримкою психічного розвитку  внесли вчителі-практики (А. Н. Антіпіна, Ю.Е. Валатіна, З.Н. Коврігіна та ін.). Як показує аналіз їх досвіду, формування пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку  найчастіше зводиться до утвердження необхідності використання окремих ігор, підбір яких є випадковим, зміст науково не обгрунтованим, а ефективність не доведена, що істотно знижує ефективність корекційно-розвиваючої роботи. 

Актуальність і значення дослідження цієї проблеми визначається провідною роллю впливу рівня сформованості пізнавальної діяльності на успішність навчання дітей із затримкою психічного розвитку, а також підвищення їх загального розвитку. 

Мета дослідження - аналіз сучасних підходів до вивачення пізнавальної діяльності дітей із затримкою психічного розвитку  і шляхів підвищення ефективності розвитку їх пізнавальних щздібностей у процесі навчання.

Об'єкт дослідження – пізнавальна сфера дітей із затримкою психічного розвитку. 

Предмет дослідження - формування пізнавальної сфери дітей із затримкою психічного розвитку  у процесі корекційно-розвиваючого навчання. 

Відповідно до мети, об'єкта і предмета дослідження були визначені наступні завдання: 

1) провести аналіз підходів до вивчення синдрому «затримки психічного розвитку» і особливостей пізнавальної сфери хворих дітей;

2) здійснити аналіз пізнавальних процесів дітей з затримкою психічного розвитку: пам'яті, уваги, сприйняття, розуміння;

3) проаналізувати методики дослідження та корекції;

4) зробити аналіз результатів дослідження.

Гіпотеза дослідження передбачає, що використання ігрових фізичних вправ у процесі корекції пізнавальної сфери дітей із затримкою психічного розвитку  дасть змогу досягти більшого ефекту, ніж заняття за звичайною програмою.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; психолого-педагогіч¬ний експеримент, включене спостереження, бесіди, методи математичної статистики. Для визначення рівня розумових здібностей та пізнавальних процесів ми використовували психодіагностичну батарею, яка включає 9 методик. Для визначення розвитку уваги (методики «Знайди зміни на об'ємних і плоских предметах» і «Знайди відмінності»); для визначення розвитку пам'яті використовували методи¬ки «Запам'ятовування 10 слів»: а) короткотривалої пам'яті; б) довготривалої пам'яті: «Запам'ятовування фігур» і «Асоціативна пам'ять (10 карточок і 10 слів)». Для визначення розвитку ми¬слення та конструктивної діяльності (методики «Назви одним словом (6 груп предметів)», «Знай¬ди деталь, якої не вистачає (12 матриць)», «Склади картинку» варіант - І-ІІІ, «Склади малюнок на кубиках» варіант - І-ІІІ.

Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, висновку і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 66 аркушів.