Планування роботи шкільної (публічно-шкільної) бібліотеки. Роль моніторингу та маркетингу у процесі планування (вправа «Мозаїка»)

 

 

Шкільна бібліотека – це фундамент освіти і самоосвіти. За своєю суттю вона є Берегинею людського знання. Основне завдання, що стоїть перед сучасною бібліотекою і її фахівцями – це поліпшення бібліотечного обслуговування (за умови вдосконалення довідково-бібліографічної діяльності), ріст і престижність професії бібліотекаря, зміцнення матеріально-технічної бази, формування фондів.

Питання планування роботи шкільних бібліотек – дуже важлива частина проблеми, тому що план – це виконання певних завдань, засіб раціонального використання трудових ресурсів, фінансових асигнувань. В Інструкції з ведення ділової документації в ЗНЗ І-ІІІ ступенів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 23 червня 2000 р. №240, передбачено, що плани роботи бібліотекарів складаються на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі та узгоджуються із адміністрацією закладу. Відповідне рішення педагогічного колективу повинне бути відображене у протоколі педагогічної ради і номенклатурі справ закладу, яку затверджено наказом. У Положенні про бібліотеку загальноосвітньої школи, затвердженому наказом МОН України від 14. 05. 1999 №139, зазначено, що річний план шкільної бібліотеки є складовою частиною плану навчально-виховної роботи школи.

Отже, у шкільних бібліотеках основним і обов’язковим для всіх є річний план, що є додатком до завдань роботи школи. У його основу необхідно покласти основні принципи: сучасності, науковості, системності, доцільності, наступності, урахування специфіки закладу та забезпеченості бібліотеки запитам та інтересам користувачів.

Хороший план – половина успіху, він має бути складений з урахуванням результатів аналізу діяльності шкільної бібліотеки, процесів, що відбуваються на ринку освітньо-бібліотечної продукції а також – глобальних факторів. Це означає, що необхідно провести аналіз факторів прямої та опосередкованої дії (учні, вчителі, батьки), тобто, вивчити мікро- та макросередовища, сильні та слабкі сторони бібліотеки.

Сильні та слабкі сторони – це оцінка внутрішніх факторів, які залежать від бібліотеки закладу. Вони демонструють, з одного боку, наскільки ефективна діяльність бібліотеки на даний момент; яку діяльність проводять на задовільному рівні; які внутрішні ресурси особливо міцні; а з іншого боку – яка діяльність та ресурси бібліотеки вимагають покращення. До оцінки сильних та слабких сторін віднесемо: людські ресурси (навички, ентузіазм бібліотекарів, адміністрації, педагогічних працівників тощо) ; навчальні посібники (підручники, література – відповідно до навчальних програм, індивідуальні потреби) відповідно до цілей навчання; матеріально-технічне забезпечення (обладнання бібліотеки, відповідність приміщень санітарно-технічним нормам тощо).

Із метою забезпечення якості надання освітньо-бібліотечних послуг велике значення відводиться маркетингово-моніторинговій діяльності. Людська діяльність, на основі надання та отримання освітніх послуг, визначає сутність освітнього маркетингу, завдання якого полягають у вивченні і формуванні запитів та пропозицій споживачів (читачів) для піднесення цінності людини і задоволення її потреби в соціальному розвитку.

Маркетингова діяльність бібліотекарів – це не лише систематизація тем, проблем (тематичні папки), рекламна діяльність (інформаційні бюлетні, флаєри, листівки), дні відкритих дверей, видавництво буклетів чи візиток, а й вивчення попиту користувачів, конкуренції на ринку бібліотечних послуг, нових інформаційних та освітніх послуг.

Основою сучасного моніторингу слід уважати вимоги Національної доктрини розвитку освіти України щодо створення системи моніторингу освітнього процесу та ефективності управління освітою. Г. Єльникова розглядає моніторинг як «комплекс процедур спостереження, поточного оцінювання, перетворень керованого об’єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку» [3].

Моніторинг є ефективним засобом отримання необхідної інформації, це не тільки аналіз і визначення результатів діяльності бібліотеки, а безупинне відстеження й коригування з метою поліпшення, а не констатації фактів. Моніторинг здійснюється з метою удосконалення діяльності, визначення результативності та ефективності, планування та прогнозування розвитку бібліотеки, створення певних інформаційних умов для формування цілісних уявлень про стан функціонування на шкільному, міському та обласному рівнях, про якісні та кількісні зміни, що відбуваються під впливом різних факторів.

Моніторингову діяльність бібліотеки проводять з метою всебічного вивчення інформаційних потреб читачів, їхніх запитів, читацьких інтересів, освітнього та інтелектуального рівнів; ставлення користувачів до читання; інформування педагогів та батьків про результати вивчення і аналіз читання (1 – 4 кл., 5 – 9 кл., 10 – 11 кл.) тощо. Використовують такі методи моніторингу: метод опитування, спостереження, аналіз читацьких формулярів, аналіз усних та письмових заяв тощо, які дають можливість бібліотекарям контактувати зі споживачем інформації та поетапно реалізовувати їх вимоги.

Пропонуємо анкету для виявлення забезпеченості інформаційних потреб читачів:

Ваш вік______________________________________________________

Якими бібліотеками користуєтесь? _____________________________

Мета відвідування бібліотеки __________________________________

Чи задовольняє ваші потреби шкільна бібліотека? ________________

За якою літературою найчастіше звертаєтесь до бібліотеки? _____

Звідки одержуєте необхідну інформацію для навчання? ____________

Ваші пропозиції щодо інформаційних потреб бібліотеки___________

Маркетингово-моніторингова діяльність дає можливість проаналізувати стан бібліотеки відповідно до потреб закладу, визначити місце бібліотеки на ринку та серед інших бібліотек (конкурентів), передбачити форс-мажорні обставини, які можуть вплинути на діяльність бібліотеки з метою чіткого планування заходів у роботі бібліотеки щодо її удосконалення.

Умови ефективного планування:

- чітке визначення рівня, на якому знаходиться робота бібліотеки на момент планування (зробити аналіз сильних і слабких сторін) ;

- чітке уявлення про рівень, якого необхідно досягти;

- вибір оптимальних шляхів (засобів і форм роботи) досягнення поставленої мети;

- тісний взаємозв’язок і координація роботи із заступником директора школи з виховної роботи та заступником директора з навчально-методичної роботи.

Вимоги до річного плану:

- конкретний, чіткий, реальний, мобільний;

- складений так, що його можна виконати;

- відповідає завданням конкретного загальноосвітнього навчального закладу;

- обов’язково включає статистичні дані про роботу бібліотеки; основні показники роботи;

- укладений до 1 вересня нового навчального року державною мовою, завірений директором школи, його підписом, печаткою школи;

- є невід’ємною частиною річного плану роботи загальноосвітнього навчального закладу.

- у розділах плану зазначені терміни виконання, прізвища виконавців;

- у плані передбачена робота абонемента і читальної зали.

Річний план шкільної бібліотеки складається на весь навчальний рік. Він має бути складений раніше, ніж плани класних керівників на 2-3 тижні, узгоджений із заступником директора школи з виховної роботи, обговорений на педраді школи з метою координації навчально-виховних заходів.

Перед розробкою плану роботи на новий навчальний рік завідуючий бібліотекою знайомиться з річним планом школи, обговорює проект плану з адміністрацією закладу та іншими педагогічними працівниками школи, враховує заходи закладу та заходи районного (міського) методичного кабінету.

На першому етапі його підготовки, за 2-3 місяці до початку нового навчального року (травень – червень), перевірити хід реалізації плану поточного року, з’ясувати його позитивні сторони й недоліки, виявити зміни в діяльності бібліотеки в минулому році та внести пропозиції щодо плану наступного року.

Завдання бібліотеки на наступний рік слід формулювати, виходячи із завдань закладу та аналізу роботи бібліотеки. Варто враховувати результати аналізу щоденника роботи бібліотеки, читацьких формулярів, та інших звітних документів. План роботи обговорюється на педраді і затверджується директором школи.

До складання річного плану слід застосовувати творчий підхід.

Орієнтовна структура річного плану:

1. Вступ, аналіз роботи за минулий навчальний рік; показники роботи.

2. Основні завдання шкільної бібліотеки на навчальний рік.

3. Основні напрями роботи шкільної бібліотеки.

4. Оформлення та обладнання бібліотеки (матеріально-технічне забезпечення, господарська діяльність).

5. Формування та організація книжкового фонду, фонду підручників, періодики; зберігання бібліотечного фонду; Акція «Живи, книго!».

6. Довідково-бібліографічна та інформаційна робота; організація каталогів і картотек.

7. Обслуговування вчителів; методична робота.

8. Обслуговування учнів і популяризація літератури; індивідуальна робота з читачами.

9. Масова робота.

10. Наочна форма популяризації літератури.

10. Робота з батьками.

11. Підвищення професійної компетентності (самоосвіта) бібліотекарів;

12. Співпраця з бібліотеками міста, області.

13. Моніторингова та маркетингова діяльність.

До плану роботи можна додати план роботи Ради бібліотеки, бібліотечного активу тощо.

У плануванні необхідно обов’язково передбачити інноваційну роботу: моніторингову діяльність, маркетингові дослідження бібліотекарів та інновації у масовій роботі (рольові, пізнавальні ігри, калейдоскопи, конференції, вернісажі, літературні шоу, літературні диліжанси (подорож за творами окремих авторів)), а також обов’язково виділити роботу бібліотеки щодо реалізації Обласної програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки.

Отже, планування роботи шкільної бібліотеки відкриває широкий простір для творчих пошуків. Всі стратегічні освітньо-виховні завдання, які належить вирішити сучасній школі, трансформуються у завдання і діяльність бібліотеки.

 

 

1. Положення про бібліотеку загальноосвітньої школи, затверджене наказом МОН України від 14. 05. 1999 №139 // Шкільний світ. – 2002. – № 42-43. – С. 21.

2. Інструкція з ведення ділової документації в ЗНЗ І-ІІІ ступенів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23. 06. 2000 р. №240 // Книга керівника навчально-виховного закладу: довідково-методичне забезпечення / упроряд. В. В. Скиба. Б. М. Терещук. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 768 с.

3. Єльникова Г. В. Основи адаптивного управління [Текст]: тексти лекцій / Г. В. Єльникова. – Харків: Основа, 2004. – 128 с. – (Б-ка журн. «Управління школою»; Вип. 3 (15)).

4. Коваленко Л. М. У нотатник бібліотекаря // Шкільна бібліотека. – 2012. – №5. – С. 55-60.

5. Організація роботи бібліотеки ЗНЗ // Шкільний світ. – 2002. – №46-47. -С. 43.

6. Рабинович Г. І. Планування роботи шкільної бібліотеки // Шкільна бібліотека. – 2007. – №2. – С. 56.