Показники біомаси провідних видів рослин парків м. Кривого Рогу

Криворізький державний педагогічний університет

Исследована надземная биомасса травостоя селитебных зон г. Кривой Рог. Установлено, что на величину биомассы влияет уровень затененности, антропогенной нагрузки, возраст формирования растительных сообществ и качество субстратов.

Биомасса, травостой, видовое разнообразие, встречаемость, укосы

 

 

Із збільшенням антропогенного впливу на міські екосистеми велика роль у розв’язанні проблеми оптимізації міського середовища належить рослинному покриву. Це питання особливо гостро стоїть у великих промислових регіонах, де рослинність і сама зазнає негативного впливу від промисловості та транспорту. Трав’яний покрив покращує умови навколишнього середовища, сприяє закріпленню порушених субстратів, очищенню повітря від газів, перешкоджає запиленню повітря, а також приймає участь в шумоізоляції, зволоженні повітря і збагаченні його позитивними іонами. Тому оцінка надземної фітомаси є однією з найбільш важливих ознак продуктивності рослинних угруповань та індикатором ґрунтово-кліматичних умов [1, 4].

Формування травостою у містах відбувається, як правило, спонтанно, коли проходить процес самозаростання фрагментів природної (з різним ступенем пошкодженості) рослинності та цілеспрямовано, коли заплановано проводиться засівання газонів (парки, сквери, клумби тощо).

У Кривому Розі приділялось мало уваги вивченню рослинного покриву селітебних зон [2], а тим часом, його стан може бути показником, який інтегровано характеризує стан довкілля. Тому метою даної роботи є вивчення показників надземної біомаси травостою паркових ділянок міста.

 

 

Надземну фітомасу оцінювали на трьох ключових ділянках: у центрі міста, де проходить умовна межа між різнотравно-типчаково-ковиловою та типчаково-ковиловою смугами степу (згідно геоботанічного районування); на півдні – смуга типчаково-ковилового степу; на півночі   у смузі різнотравно-типчаково-ковилового степу. В центрі міста   парк «Богдана Хмельницького» (ділянка 3) та парк «Правди» (ділянка 8). На півдні   парк м. Інгулець (ділянка 10). В північній частині   парк «Восход» (ділянка 20) і «Веселі терни» (ділянка 21).

За геоморфологічним розташуванням дослідні ділянки № 8 та 21 знаходяться у заплаві, ділянки № 3, 20   на вододілі, ділянка №10   на схилі до ставка.

Для дослідження біомаси травостою користувалися загальноприйнятими методиками [3]. На дослідних ділянках робились покоси в десятикратній повторюваності, всі розрахунки проводились в абсолютно сухій масі речовини.

 

 

Надземна біомаса травостою на дослідних ділянках має різні показники (таблиця). На рекреаційних ділянках у заплавних парках (ділянки 8 та 21) середньоарифметична абсолютно суха маса більша на ділянці 21 (173,9 г/м2), ніж на 8 ділянці (115,2 г/м2), а величина похибки середньоарифметичної (3,08 та 4,08 відповідно) та коефіцієнту варіації (30,4 та 43,6 відповідно) суттєво відрізняються. Такі статистичні показники біомаси можна пояснити залежністю від географічного розташування ділянок.

На 3 ділянці середньоарифметична абсолютно суха маса, величина похибки середньоарифметичної та коефіцієнту варіації значно більші, ніж для угруповань ділянки 20. Так, середня маса більша майже у два рази (132,8 і 86,7 відповідно). Це ж стосується і величини похибки середньоарифметичної (5,72 і 2,33) та коефіцієнта варіації (50,6 та 31,8). У цих парках на показники фітомаси впливає рівень затінення. Так як затінення більше на ділянці 20, то і біомаса там значно менша.

На ділянці 10 всі три показника мають середні значення порівняно з іншими ділянками. Так середньоарифметична абсолютно суха маса та величина похибки середньоарифметичної становить 128,50±2,86, а коефіцієнт варіації 24,9.

Основу угруповань на ділянці 3 складає Lolium perenne L., який має високу зустрічальність (70 %) і відповідно участь цього виду в загальній біомасі велика (82,5 %). За останнім показником значне місце належить Taraxacum serotinum (Waldst. et Kit.) Poir. та Achillea submellifolium Klokov et Krejtzka (12 та 6 % відповідно). На ділянці в одному укосі (1 м2) відмічається від 2 до 5 видів, а на ключовій ділянці 13 видів. Більшою різноманітністю видів відрізняється 8-а ділянка, де основу угруповання з великою зустрічальністю складає Erigeron canadensis L. та Taraxacum serotinum (по 70 %), а у загальній біомасі участь цих видів складає (9,3 та 7,7 % відповідно). За показниками біомаси домінують Lolium perenne, Poa angustifolia L. та Hordeum leporium Link. (27, 23,4 та 18,8 % відповідно). На ключовій ділянці відмічається понад 20 видів, а в укосі – від 6 до 12 видів.

На півночі міста на вододільній ділянці 20 домінують Dactylis glomerata L. та Plantago major L., зустрічальність кожного з цих видів складає по 60 %. У загальній біомасі вони займають 25,4 та 15,4 % відповідно. За останнім показником також значне місце займає Lolium perenne (25,4 %). На ключовій ділянці відмічається понад 18 видів, а в укосі – від 6 до 10 видів. На ділянці 21 за зустрічальністю (70 %) переважають 4 види (Plantago major, Lolium perenne, Geranium pratense L., Sonchus arvensis L.). Показники біомаси цих видів становлять 7,4, 13,3, 6,2, 15,4 % відповідно. Carex bigelowii Tor. Ex Schwein., Solidago canadensis L., Arctium tomentosum Mill. займають значне місце на ділянці за величиною біомаси (17,7, 17,4 та 17,6 % відповідно). В укосі відмічається від 7 до 14 видів, а на ключовій ділянці – 20 видів.

На півдні міста основою угруповань з великою зустрічальністю є Lolium perenne (80 %). Участь цього виду в загальній біомасі становить 19,6 %, також значне місце за цим показником займають Poa annula L. та Dactylis glomerata (19 та 22 % відповідно). На ділянці зустрічається 20 видів, а в угрупованнях від 4 до 13 видів.

 

 

Основними факторами, які впливають на біомасу трав’янистих рослинних угруповань є рівень затінення, антропогенного навантаження, вік заростання та якість субстрату, а також геоморфологічне розташування ділянки.

Найбільше видове різноманіття відмічається на північній ділянці 21, а найбільші показники біомаси окремого виду (Lolium perenne) і угруповання в цілому – центральній ділянці.

 

 

1. Владимиров В. В., Микулина Е. М., Яргина З. Н. Город и ландшафт. – М.: Мисль, 1986. – 240 с.
2. Константинова О. В. Структура  рослинних угруповань на території міської лікарні № 7 м. Кривого Рогу// Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно змінених територіях: Матеріали наукової конференції молодих вчених (Кривий Ріг, 2002 р.). – Кривий Ріг, 2002. – С. 169.
3. Родин Л. Е., Ремезов И. П., Базилевич Н. И. Методические указания к изучению динамики и биологоческого круговорота в фитоценозах. – Л.: Наука: Ленингр. отд., 1968. – 144 с.
4. Одум Ю. Экология. – М.: Мир, 1986. – Т. 1. – 328 с.; Т. 2. – 376 с.

 

INDEXES OF BYOMASS LEADING TYPES OF ТНЕ PLANTS OF ТНЕ PARKS ІN KRIVOY ROG

Marchenko S.A.

Above-ground biomass of vegetative associations of parklands of areas of is investigational Krivoy Rog. It is set that on the size of biomass influences level, antropogenic load, age of forming of vegetative associations and internals of parent materials.

 

УДК 581.5

Марченко С.А. Показники біомаси провідних видів рослин парків м. Кривого Рогу// Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗДУ, 2006. – Вип. 11. – № 2. – С.12-16.

Досліджена надземна біомаса травостою селітебних зон м. Кривого Рога. Встановлено, що на величину біомаси впливає рівень затіненості, антропогенного навантаження, вік формування рослинних угруповань та якість субстрату.

 

Таблиця   Статистичні показники фітомаси травостою (абсолютно суха маса в г/м2)

Примітка: назви ділянок наведено у тексті