Поняття негативної психології

високий професіоналізм (насамперед психологічний) в організації манипулятивних впливів;

поява нових форм і засобів “прихованого” впливу на індивідуальну, групову й масову свідомість;

відсутність психологічних механізмів захисту від манипулятивних впливів у переважної частини всіх верств населення;

відсутність соціальних механізмів контролю і нейтралізації негативних інформаційно-психологічних впливів;

відсутність концептуального (науково-методичного) забезпечення у сфері захисту від негативних інформаційно-психологічних впливів.

Високий професіоналізм в організації манипулятивних впливів проявляється як у використанні різноманітних методик і прийомів психологічного впливу з вурахуванням специфіки впливів на індивідуальну, групову і масову свідомість, так і у комплексності використання різноманітних форм і каналів впливу (через всі види ЗМІ, освіту, дозвілля, політичну діяльність та ін). Використовується широкий спектр знань гуманітарних наук, які мають відношення до організації манипулятивних впливів на особистість і різні форми соціальних груп, однак у центрі уваги завжди перебуває конкретний індивід, особистість і тому фундамент науково-методичного забезпечення визначають насамперед онтопсихологічні знання.

Очевидно, що нейтралізувати діяльність команд висококваліфікованих фахівців, які прагнуть до досягнень своїх цілей на шкоду інтересам окремих особистостей, держави і суспільства, можна тільки через створення добре скоординованої системи захисту від негативних інформаційно-психологічних впливів, при реалізації гарантованих Конституцією прав і свобод особи й взаємин особистості суспільства і держави у сфері інформаційних процесів. Основні функції повинна взяти на себе держава як гарант дотримання конституційних прав громадян.

У сфері появи нових форм і засобів “прихованого“ впливу на індивідуальну, групову й масову свідомість, у тому числі нових технологій ЗМІ, комп'ютерних технологій, психотропної зброї тощо виникає цілий комплекс питань, пов'язаних із психологічним аналізом наслідків впливу за допомогою сучасних інформаційних технологій на індивідуальну, групову й масову свідомість. До їх числа можна віднести:

вплив на свідомість підростаючого покоління через сучасні комп'ютерні ігри;

доступність різної негативної інформації, у тому числі порнографічного характеру та ін. ;

можливість впливу на особу, яка приймає рішення, з використанням сучасних інформаційних технологій.

Як показали дослідження, жертвами авантюр фінансових пірамід або тоталітарних релігійних сект виявляються люди з різним рівнем доходів і з різним рівнем освіти. Одна з найважливіших причин пов'язана із психологічними особливостями, що сформувалися в умовах тоталітарних режимів. Останні 70 років інтенсивно проводилася в життя добре продумана система заходів, спрямованих на “блокування рефлексивних механізмів свідомості”, для перетворення громадян у слухняних виконавців волі групи осіб.

Сьогодні дуже важливо для кожної людини зрозуміти, що джерело влади, яка підтримує державний порядок і перемагає всяку анархію, – уже в ній самій, а не поза нею. Вільна людина тим і відрізняється від раба, що вона вміє собою управляти, у той час як раб уміє лише покорятися або бунтувати.

Самі по собі психологічні наслідки тоталітаризму якраз і являються проявом впливу негативної психології, а тму сьогодні необхідна термінова організація пріоритетних програм, орієнтованих на розробку й реалізацію комплексної системи заходів щодо психологічної реабілітації (перевихованню) громадян. Повинні бути розроблені науково обгрунтовані вимоги до реорганізації систем освіти, культури, ЗМІ, відносин у виробничій та іншій сферах.

Основу соціальної стійкості особистості й захисти від маніпулятивних впливів негативної психології визначають не тільки базові психічні особливості розвитку особистості, але також психічні утворення (система ціннісних орієнтацій, соціальних норм тощо), сформовані під впливом входження особистості в різні типи соціальних груп. Зокрема “нестійкість” і розгубленість громадян багато в чому пов'язана з відсутністю стратегічних планів розвитку країни, зрозумілих кожному її громадянинові.

Будь-яка держава демократичного типу має розвинену систему контролю й нейтралізації негативних інформаційно-психологічних впливів. Роль такого роду систем особливо велика в перехідний період, у який можливе застосування більш жорстких методів роботи, ніж у сформованому демократичному суспільстві.

Руйнування механізмів, які залишилися від тоталітарної держави, контролю й нейтралізації негативних інформаційно-психологічних впливів було із задоволенням сприйнято здебільшого населення країни як крок до волі, але, на жаль, це тільки ілюзії, оскільки поки що не створені нові механізми, адекватні завданням сучасного розвитку.

Незахищеними від негативних інформаційно-психологічних впливів виявилися не тільки окремі громадяни, шари, групи і населення в цілому, але й суб'єкти важливих для країни видів діяльності, захист яких від маніпулятивних впливів не може бути обмежений тільки мірами інформаційної безпеки. Без належного контролю залишаються різноманітні “канали” психологічного впливу.

Також однією з проблем негативного психологічного впливу на людину є відсутність концептуального (науково-методичного) забезпечення в сфері захисту від негативних інформаційно-психологічних впливів.

Останнім часом у законодавчих і виконавчих органах влади все частіше обговорюються питання захисту від негативних інформаційно-психологічних впливів. Як правило, це питання приватного характеру, які виникають з ініціативи фахівців (наприклад, з питань захисту від неусвідомлюваних, підпорогових впливів), як реакція на публікації в пресі (наприклад, про комп'ютерні віруси, що впливають на психіку користувачів) тощо.

Відсутність цілісного уявлення про проблему приводить до непереборних труднощів при спробах знайти конструктивні рішення і тим більше скоординувати їх з вирішенням інших питань подібного роду.

Постановка проблем інформаційно-психологічної безпеки висуває нові вимоги до інструментарію, принципово відмінні від вимог, які виникають при вирішенні проблем інформаційної безпеки. В основу такого роду інструментарію повинні бути покладені методи, які базуються на виділенні специфіки “суб'єкт-суб'єктних” відносин і дозволяють у системі єдиних уявлень досліджувати проблеми інформаційного впливу на індивідуальну, групову й масову свідомість, створюючи умови для зняття міждисциплінарних бар'єрів.

Підбиваючи підсумок короткому викладу основних положень негативної психології як розділу онтопсихології, слід зазначити виразну гуманістичну орієнтацію останньої, тісний зв'язок з провідними гуманістичними напрямками в сучасній закордонній психології і психотерапії. Онтопсихологію, слідом за психоаналізом Е. Фромма, цілком можна назвати гуманістичним психоаналізом. На відміну від цілого ряду напрямків у рамках американської гуманістичної психології і психотерапії (наприклад, особистісно-орієнтованої психотерапії К. Роджерса) онтопсихологічна система А. Менегетті звернена не тільки до свідомості клієнта, не тільки до його усвідомлених намірів і переживань, але й до набагато менш доступного плану несвідомого.

Разом з тим онтопсихологія розділяє основні ідеї особистісно-орієнтованого підходу, тому що розглядає психотерапію як систему непрямих, недирективних впливів, які дозволяють створити необхідні умови для вільного вибору клієнта, для його вільного й самостійного особистісного зростання.

 

 

Менегетти А. Словарь образов. Практическое руководство по имагогике. М., 1991.

Менегетти А. Психология жизни. СПб., 1992.

Менегетти А. Путь мудреца или искусство жизни. Пермь, 1993.

Менегетти А. Онтопсихологическая педагогика. М., 1993.

Менегетти А. Клиническая онтопсихология. Пермь, 1995.

Орлов А. Б. Онтопсихология: основные идеи, цели, понятия и методы // Вопросы психологии, 1994, № 3.