Поняття норми і його використання у психолого-педагогічному консультуванні

Актуальність дослідження психічної норми як багатомірного критерію відносин особистості визначається наступними факторами: 

• різноманіттям існуючих підходів до норми ы критеріїв її оцінки, труднощами розробки єдиного визначення психічної норми, необхідністю інтеграції міждисциплінарних досліджень у єдине багатовимірне поняття психічної норми в психології; 
• необхідністю вибору практичного інструмента діагностики, визначенням способів і процедур застосування багатовимірного поняття норми на відмінності від окремо взятого критерію; 
• потребою відходу від стану роздробленості в науці на школи, напрямки ы парадигми, розробки загальпсихологічної основи для діалогу ы інтеграції різних наукових шкіл; 
• особливостями сучасного стану выдносносты уявлень про «нормальність», актуальністю потреби у вирышенны сформованої ситуації через розробку в науці психолого-педагогічних і духовно-моральних орієнтирів розвитку особистості. 

Проблемними питаннями при цьому є такі: чи можливе універсальне поняття психічної норми, як співвіднести різні підходи до норми між собою, чи є щось спільне у визначенні цього поняття, як використати наявні знання про норму на практиці. Основна проблема у їх вирішенні полягає не стільки у виборі окремих підходів до оцінки психічної норми людини, скільки в пошуку загальної методологічної підстави їх розгляду і встановленні меж їх застосування.

У зв'язку зі значними перетвореннями в соціальній і виробничій сфері в останні роки у житті людини відбуваються радикальні зміни, які позначаються на умовах її існування, вони стосуються біологічної, психологічної та соціальної сфери особистості. Постійне зростання рівня виробництва, ускладнення обов'язків кваліфікованого персоналу зуумовлюють підвищення вимог до людини, а наукові спостереження свідчать, що в певні моменти виникає невідповідність між психічними властивостями людини і вимогами сучасного життя, темпами оволодіння новими знаннями, у зв’язку з чим актуальність вивчення поняття «норми» як психологічного фактора у всіх сферах життєдіяльності людини постійно зростає.

Спроби визначення норми в галузі психологічних досліджень робилися неодноразово (Балл Г.О., Березін Ф.Б., Братусь Б.С., Плахов В.Д., Г. Райт Е. Кретчмер), однак вони базувалися на різних філософських та теоретичних концепціях, і тому не забезпечували єдності поглядів і підходів. Посилення наукового напряму, що розглядає людину як єдину біопсихосоціальну структуру, розширення поняття про сутність людини стало сьогодні основою для більш глибокого розуміння категорії норми, особливо в галузі психологічних досліджень. Можна без перебільшення сказати, що на даний момент розробка категорії норми в галузі психологічних досліджень, аналіз її суті та природи, місця і ролі в суспільному і професійному житті людини стають особливо актуальними. 

Методологічними основами дослідження поняття “норми” є принцип системного підходу в психології (Бочарова С.П., Бурлачук Л.Ф., Ломов Б.Ф., Максименко С.Д., Семиченко В.А.), системно-структурний підхід до вивчення функціональних станів людини (Анохін П.К., Друзь В.А., Компанець В.С., Макаренко М.В., Середа Г.К., Судаков К.В. та інші ), системно-структурний підхід до вивчення особливостей психоемоційного реагувания індивіда (Панін Л.Є., Соколов Є.М., Симонов П.В.), концепція інтегральної індивідуальності людини (Ананьєв Б.Г., Бондаренко О.Ф., Мерлін В.С., Рубінштейн С.Л. та ін.), концепція психоемоційної детермінованості функціональних станів людини та можливості їх оптимізації (Анциферова Л.І., Русалов В.Н., Трофімов Ю.Л.).