Поняття підприємництва, організаційні форми та види підприємницької діяльності

 

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. Поняття підприємництва, організаційні форми та види підприємницької діяльності

РОЗДІЛ 2. Види та завдання державної підтримки підприємництва

РОЗДІЛ 3. Механізми та фінансова основа підприємницької діяльності. 

РОЗДІЛ 4. Проблеми та перспективи розвитку підприємницької діяльності

Висновки ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Список використаних джерел

 

 

Підприємництво – складний і важливий елемент сучасного суспільства, а підприємець – одна з його ключових фігур.

Підприємницькі відносини закладені в українському народі генетично. Протягом усього процесу розвитку всіх сторін громадського життя ступінь розвитку підприємництва, економічна воля й інші фактори, що стимулюють зростання ініціативності суб'єктів економіки відігравали важливу роль. І на сьогоднішній день формування ефективної, конкурентоздатної, соціально-орієнтованої економіки складає стратегічний курс державної політики, що є дуже важливим для економіки.

Однак підприємництво – це не тільки об'єкт академічного інтересу. Це те явище повсякденного життя, яке нікого не залишає байдужим, перебуваючи, так би мовити, у всіх на вустах, і яке викликає далеко неоднозначну реакцію з боку представників різних соціальних груп, релігійних конфесій, культур.

Вимоги до фахівця з економічного напрямку підготовки на сучасному ринку праці дуже різноманітні, однак безумовно, високі.

Розвиток малого і середнього бізнесу є одним із умов переходу України до повноцінних ринкових відносин, стійкому розвитку економіки, а також забезпечує стабільність у соціальній сфері.

Це питання було висвітлене в працях різних вчених, зокрема, Бланка I. О., Олексюка О. С., Ковальова В. В., Стоянової Є. С., Шеремета А. Д., Крейнiної М., Альтмана Е., Хелферта Е., Рiшара Ж. та iнших.

Окрім робіт вище зазначених вчених та опублікованих праць автора, досліджувалися теоретичні і методологічні положення, які висловлені в наукових працях провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів і практиків в області економіки, маркетингу, првознавстві і т. д.

Метою даної роботи є: охарактеризувати підприємництво України, визначити важливі проблеми цієї галузі та намітити перспективні шляхи їх вирішення.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є підприємництво України. Предметом дослідження є державна підтримка розвитку підприємництва

Завданнями курсової роботи є:

Визначення сутності поняття підприємництва, їх організаційні форми та види

Визначення механізмів та фінансову основу підприємницької діяльності

Проаналізувати різні інформаційні джерела проблеми підприємницької діяльності.

Визначити і порівняти існуючі підходи з певної проблеми підприємництва та зробити узагальнюючі висновки.

Визначити проблеми та перспективи розвитку підприємницької діяльності.

Інформаційною базою слугують наукові статті, монографії, навчальні посібники, статистичні дані та періодичні видання.

Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

 

 

Серед суб’єктів господарювання домінуюче місце належить саме підприємствам. Це зумовлено унікальними економічними і соціальними функціями підприємства у економічній системі, адже підприємство виконує функції товаровиробника, який задовольняє суспільні потреби у продукції, роботах, послугах. Тому законодавчий інститут підприємства як суб’єкт господарювання є центральною частиною системи господарського права України, його правовою основою. Тому усі основні закони та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються, виходячи з економічного та правового становища підприємства.

Поняття “підприємство” є узагальнюючим, або збірним.

Воно:

• визначає підприємства як суб’єкти господарського права стосовно всіх форм і видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств) ;
• це поняття є загально галузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи, шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торгівельні та інші підприємства.

Підприємство як соціально-економічний і правовий інститут має певну сукупність ознак (економічних, організаційних і юридичних), за якими кваліфікується як суб’єкт господарювання і суб’єкт права.

За допомогою цих ознак, систематизованих визначається правове становище підприємств усіх форм власності і галузей народного господарства.

Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.

По-перше, закон визначає, що підприємство – це суб’єкт господарювання. Суть визначення “суб’єкт господарювання” полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовий колектив якого на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Як господарюючий суб’єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну, торговельну та іншу господарську діяльність. Як правило, підприємства належать до комерційних, спрямованих на прибуток, організацій (на відміну від неприбуткових організацій – релігійних, об’єднань громадян тощо), хоч можуть створюватися і для некомерційної діяльності [1]

Отже, по-друге, підприємство є самостійним суб’єктом. Самостійність у прийнятті господарських рішень є однією з основних і необхідних умов діяльності підприємства як товаровиробника. Юридичний аспект такого визначення полягає в тому, що підприємство при здійсненні своєї господарської діяльності має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України.

Підприємство – це статутний суб’єкт господарювання. Статут підприємства – це локальний акт господарського законодавства, який нормативно визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи. Статут це один з найважливіших правових актів підприємства.