Поняття правоохоронних органів

Зазначені види правоохоронних дій уповноважені здійснювати, органи прокуратури, органи досудового слідства й дізнання, органи юстиції. Правовстановлюючі та правопримушувальні дії можуть здійснювати органи служби безпеки, податкової міліції та митні органи.

 

 

Правові основи організації й діяльності прокуратури були закладені Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. Відповідно до Закону систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Кримської Автономії, областей, м. Києва (на правах обласної), міські, районні, міжрайонні, а також інші прирівняні до них прокуратури. За радянською традицією прокуратура перших років незалежності все ще перебирала на себе роль органу тотального нагляду. Серед її функцій були нагляд за дотриманням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами; участь у розгляді в судах кримінальних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення і господарських спорів в арбітражних судах тощо. Чинна Конституція України створила можливість приведення системи й повноважень прокурорських органів у відповідність до цивілізованих демократичних засад.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

- підтримання державного обвинувачення в суді;

- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

- нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень.

Cистему органів внутрішніх справ України складають Міністерство внутрішніх справ України, та його головні управління, управління і відділи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах, а також підрозділи міліції, пожежної охорони, внутрішні війська, виправно-трудові установи, навчальні заклади та інші підвідомчі їм підрозділи.

Органи внутрішніх справ забезпечують громадський порядок, попереджують, розкривають і розслідують правопорушення, злочини, виправляють і перевиховують засуджених, забезпечують пожежну безпеку та безпеку дорожнього руху.

Важливою структурною одиницею органів внутрішніх справ є міліція. Її правовий статус визначає Закон України «Про міліцію « від 20 грудня 1990 року.

Відповідно до закону міліція-це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основним завданням міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання і припинення правопорушень, виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, забезпечення безпеки дорожнього руху, захист власності від злочинних посягань, виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень.

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надаються права:

1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосувати передбаченні цим законом заходи примусу;

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконання яких покладено на міліцію;

3) викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв’язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом, піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;

4) виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях: осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання на строки і в порядку, передбачених законом;

6) складати протоколи про адміністративні правопорушення, проводити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

7) у будь-який час доби безперешкодно входити на територію і в приміщення підприємств, установ та організацій, в житло громадян з метою припинення злочину, при переслідуванні злочинця, а також при стихійному лихові (пожежа, руйнування тощо) ;

8) при виконанні своїх обов'язків по охороні правопорядку застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю, якщо виникає безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції особисто;

9) користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського, місцевого сполучення (крім таксі) а також попутним транспортом;

10) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представників іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладнї медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію.

На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, які здатні за своїми особистими і діловими, моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. Працівник міліції приносить присягу. Він перебуває під захистом закону. Законом гарантується захист життя, здоров'я,