Поняття та класифікація договорів роздрібної купівлі-продажу товарів

 

А. О. Паєнок

 

Постановка проблеми. Незважаючи на те, що договір роздрібної купівлі-продажу товарів є одним із найстаріших за своєю природою цивільно-правових договорів, оскільки походить ще із часів римського права, залишається актуальним його подальше дослідження. Це пов’язано насамперед зі стрімким розвитком науково-технічного прогресу, появою нових видів товарів, різних способів укладення цього договору, що ставить перед державою завдання забезпечити високий рівень правового регулювання таких відносин та впровадити належну систему захисту прав споживача.

Стан дослідження. Договір роздрібної купівлі-продажу товарів був предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних учених-цивілістів. Так, порядок укладення договору роздрібної купівлі-продажу товарів, його істотні умови й різновиди досліджували такі науковці, як В. І. Борисова, С. М. Бервено, С. С. Бичко- ва, О. С. Яворська, О. В. Дзера, Г. А. Осетинська, К. А. Граве, Б. Л. Хаскельберг, Є. В. Єлісєєв, А. П. Сергєєв, В. В. Вітрянський, Д. Ю. Вусатий та інші. Проте стрімкий розвиток ринкових відносин і комунікаційних технологій призводить до появи нових різновидів договору роздрібної купівлі-продажу та способів його укладення, спричиняє необхідність узгодження чинного законодавства з вимогами сучасності, що робить актуальним його подальше вивчення.

Метою статті є дослідження понятійного апарату договору роздрібної купівлі-продажу товарів та проведення класифікації його різновидів задля вдосконалення цивільно-правового регулювання договірних відносин у цій сфері.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні договір роздрібної купівлі-продажу товарів є одним із найпоширеніших договорів, призначенням якого є безперервне та систематичне задоволення особистих і домашніх потреб споживачів. Кожного дня людина у своєму повсякденному житті виступає стороною договору роздрібної купівлі-продажу товарів, який є фінальною правовою формою, що об’єднує процеси виготовлення, продажу та споживання товару. Цей вид договору слугує регулятором відносин, які виникають між покупцем і продавцем, та належить до договорів про передачу майна у власність.

За своєю юридичною природою договір роздрібної купівлі-продажу товарів є одним із видів загального типу договору купівлі-продажу.

Про його самостійність свідчить, зокрема, присвячений йому параграф 2 глави 54 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), яким регулюються відносини з роздрібної торгівлі. Так, відповідно до статті 698 ЦКУ за договором роздрібної ку- півлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність із продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його [1].

З договору роздрібної купівлі-продажу як юридичного факту виникає правовід- ношення, за яким продавець, що займається підприємницькою діяльністю з продажу товарів у роздріб, бере на себе зобов’язання передати покупцю обумовлений товар, призначений для задоволення особистих потреб, не пов’язаних із підприємницькою діяльністю, а покупець у свою чергу – прийняти та оплатити його.

В основу виділення цього виду договору як самостійного можна покласти два критерії: предмет і суб’єкт. Так, предметом договору роздрібної купівлі-продажу є товар, який є в продавця та призначається для особистого, домашнього чи іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. На переконання В. І. Бори- сової, характерною ознакою предмета договору роздрібної купівлі-продажу товарів, крім особистого призначення товару, є його кількість, яка не має перевищувати норму, необхідну для сімейного, домашнього або іншого використання [2, с. 330]. Проте з такою думкою важко погодитися, адже стандартну кількість товару визначити неможливо, усе залежить від конкретного споживача та його потреб, уподобань.

Що стосується суб’єктивного складу учасників, то на боці продавця завжди виступає суб’єкт підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю.

Особливих вимог до того, хто може бути покупцем, чинний ЦКУ не висуває. Найчастіше на стороні покупця виступає фізична особа, проте ним може бути також юридична особа, яка купує товар для забезпечення власних потреб, не пов’язаних зі здійснюваною підприємницькою діяльністю (наприклад, необхідний для її належного функціонування товар: комп’ютери, меблі тощо).

Характерною особливістю цього договору також є його публічний характер. При цьому продавець зобов’язаний продати товар кожному покупцю, який виявить бажання його придбати, та забезпечити однакові умови для укладення договору.

Ще однією особливістю договору роздрібної купівлі-продажу є неможливість змінити односторонньо висунуті й наперед визначені умови, адже договір роздрібної купівлі-продажу є договором приєднання.

Законодавство не встановлює особливі вимоги щодо форми договору роздрібної купівлі-продажу товарів. Це дає сторонам право на власний розсуд визначати форму договору, що також є певною особливістю цього виду договору.

Отже, до особливих ознак, за допомогою яких цей договір утворює окремий вид, належать такі: а) характеристика продавця як сторони договору; б) предмет його діяльності; в) товар, що підлягає передачі за договором; г) характеристика покупця товару; ґ) форма договору; д) його публічний характер [3, с. 330].

Що стосується різновидів договору роздрібної купівлі-продажу товарів, то в чинному ЦКУ виділяються такі: договір купівлі-продажу з умовою про прийняття покупцем товару у встановлений строк (стаття 701) ; договір купівлі-продажу товару за зразками (стаття 702) ; договір купівлі-продажу товарів із використанням автоматів (стаття 703) ; договір купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві (стаття 704) ; договір найму-продажу (стаття 705) [1].

Недоліком наведеної класифікації, безперечно, є те, що при цьому складно віднайти основоположний критерій її проведення. Перелік різновидів договорів