Поняття та зміст особистого закону фізичних осіб у міжнародному приватному праві

a) обидва з подружжя були громадянами Договірної Сторони, установа якої винесла рішення, або

b) обидва з подружжя мали місце проживання на території Договірної Сторони, установа якої винесла рішення, або

c) один з подружжя був громадянином однієї, а другий – громадянином іншої Договірної Сторони і один з подружжя мав місце проживання на території Договірної Сторони, установа якої винесло рішення» [12].

Формула закріплення двосторонньої колізійної норми – Особистий закон фізичної особи (lex personalis).

8. Аналіз частини 1 ст. 27 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах:

В справах про визнання існування та недійсності шлюбу застосовується законодавство Договірної Сторони, яке застосовувалось при укладенні шлюбу [13].

Формула закріплення двосторонньої колізійної норми – Особистий закон фізичної особи (lex personalis).

9. Аналіз частини 3 ст. 26 Договору між Україною і Соціалістичною Республікою В'єтнам про правову допомогу і правові відносини в цивільних і кримінальних справах:

У справах про визнання шлюбу недійсним застосовується законодавство Договірної Сторони, яке відповідно до статті 24 цього Договору застосовувалося при укладенні шлюбу. При цьому компетенція суду визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті.

Відповідно до умов частини 1 ст. 24 Договору [14], умови укладення шлюбу визначаються для кожної особи, яка вступає в шлюб, законодавством Договірної Сторони, громадянином якої вона є, з урахуванням вимоги

законодавства Договірної Сторони, на території якої укладається шлюб, стосовно перешкод до укладення шлюбу [14].

Формула прикріплення двосторонньої колізійної норми – Генеральна: Особистий закон фізичної особи (lex personalis) ; – Субсидіарна: Закон суду (lex fori).

10. Аналіз частини 1 ст. 30 Конвенції про правову допомогу і правовідносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах [15]:

По справах про визнання шлюбу недійсним застосовується законодавство Договірної Сторони, що у відповідності зі статтею 26 Конвенції застосовувалося при укладені шлюбу.

Відповідно до норм ст. 26 Конвенції [15], умови укладення шлюбу визначаються для кожного майбутнього подружжя законодавством Договірної Сторони, громадянином якого він є, а для осіб без громадянства – законодавством Договірної Сторони, що є їх постійним місцем проживання. Крім того, у відношенні перешкод до укладення шлюбу повинні бути дотримані вимоги законодавства Договірної Сторони, на території якої укладається шлюб [15].

Формула закріплення двосторонньої колізійної норми – Генеральна: Особистий закон фізичної особи (lex personalis) ; – Субсидіарна: Закон суду (lex fori).

Підсумовуючи вищенаведене можна зробити наступний висновок: більшість двосторонніх колізійних норм міжнародних актів для регулювання недійсності шлюбу використовують наступні формули прикріплення:

1. Особистий закон фізичної особи (lex personalis) ;

2. Закон суду (lex fori).

 

 

Чи буде виданий патент К.? Що таке конвенційний пріоритет та як він регулюється в МПП?

1. Право конвенційного пріоритету полягає в можливості для заявника, який належним чином подав першу заявку в одній з країн – учасниць Паризької конвенції[16], або його правонаступника подавати протягом певних строків заявки у всіх інших країнах-учасницях із збереженням дати пріоритету першої заявки. Терміни конвенційного пріоритету складають 12 місяців щодо винаходів і корисних моделей і шість місяців щодо промислових зразків. Підставою для виникнення права конвенційного пріоритету є будь-яке подання заявки, що має силу правильно оформленого національного подання заявки відповідно як з національним законодавством кожної країни – учасниці Паризької конвенції, так і з двосторонніми або багатосторонніми угодами, укладеними між країнами-учасницями [18; ст. 1382].

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Паризької конвенції країни, до яких застосовується ця Конвенція, утворюють Союз по охороні промислової власності. Згідно ч. A ст. 4 Парижької конвенції будь-яка особа, що належним чином подала заявку на патент на винахід, в одній з країн Союзу, чи правонаступник цієї особи користується для подання заявки в інших країнах правом пріоритету.

Підставою для виникнення права пріоритету визнається будь-яке подання заявки, що має силу правильно оформленого національного подання заявки відповідно до національного законодавства кожної країни Союзу або до двосторонніх чи багатосторонніх угод, укладених між країнами Союзу.

Разом із тим ч. 1 ст. 4 bis Парижької конвенції встановлено що Патенти, заявки на які подані у різних країнах Союзу громадянами країн Союзу, є незалежними від патентів, одержаних на той самий винахід в інших країнах, які входять або не входять до складу Союзу.

Якщо ж мова йде про заявника-іноземця, який вперше подає заявку в Держпатент України, то за ним визнається національний пріоритет України [19; 37]. Якщо ж заявник-іноземець уже заявив свою пропозицію в одній із країн-учасниць Паризької конвенції і вирішив подати заявку до Держпатенту України, то він має право визнання за ним конвенційного пріоритету по даті подання першої правильно оформленої заявки.

2. Відповідно до