Порівняльна характеристика хімічного забруднення снігового покриву в районі міста Ужгород

Предмет:

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Землі, що утворився в результаті снігопадів і хуртовин. Сніговий покрив має малу щільністю, зростаючої з часом, особливо до весни. Альбедо свіжого снігу – 70-90%, весняного, танучого – 30-40%. Поверхня снігового покриву в значній мірі формується під впливом сонячної радіації і вітрів. Вітрові форми снігового мікрорельєфу можуть бути акумулятивними (снігові замети, дюни, бархани) і дефляційними (заструги, западини). Через малу щільність снігового покриву (0, 05-0, 1 г/см3 в якого щойно випав снігу, 0, 3-0, 4 г/см3 у сухого снігу в кінці зими, 0, 5-0, 6 г/см3 у багаторічного снігу на льодовиках) велика його теплопровідність. Сніговий покрив характеризується шаруватістю і зернистістю. Впродовж зими сніговий покрив осідає і ущільнюється. Розрізи сніжного покриву до кінця зими відображають історію минулих снігопадів і супроводжували їх станів погоди, запаси тепла в підстилаючих грунтах, а так само екологічну обстановку на території [3]. Сніговий покрив має великий вплив на клімат, рельєф, гідрологічні та грунтоутворюючі процеси, життя рослин і тварин. Сніговий покрив охороняє грунт від глибокого промерзання і зберігає озимі посіви, поглинає азотисті сполуки, удобрюючи тим самим грунт, адсорбує атмосферний пил, охолоджує приземні шари повітря. Сніговий покрив є ефективним накопичувачем аерозольних забруднюючих речовин, що випадають з атмосферного повітря. При сніготаненні ці речовини надходять у природні середовища, головним чином у воду, забруднюючи їх. При утворенні і випаданні снігу в результаті процесів сухого і вологого вимивання концентрація забруднюючих речовин у ньому виявляється зазвичай на 2-3 порядки величини вище, ніж в атмосферному повітрі. Тому вимірювання вмісту цих речовин можуть проводитися досить простими методами і з високим ступенем надійності. Пошаровий відбір проб снігового покриву дозволяє отримати динаміку забруднення за зимовий сезон, а всього лише одна проба по всій товщі снігового покриву дає представницькі дані про забруднення в період від утворення стійкого снігового покриву до моменту відбору проби. Сніговий покрив дозволяє вирішити проблему кількісного визначення сумарних параметрів забруднення (сухих і вологих випадінь). Сніговий покрив як природний планшет-накопичувач дає дійсну величину сухих і вологих випадінь в холодний сезон і кількісну величину параметрів забруднення. У горах і полярних областях земної кулі сніговий покрив, поступово перетворюючись на лід, як би консервує наявні в ньому забруднюючі речовини і зберігає їх при сприятливих умовах в масі льодовиків багато сотень і тисячі років, стаючи своєрідним літописом складу атмосферного повітря і його забруднення. Сніговий покрив є ефективним індикатором процесів закислення природних середовищ.

Забруднення снігового покриву відбувається в 2 етапи. По-перше, це забруднення сніжинок під час їх утворення в хмарі і випадання на місцевість – вологе випадання забруднюючих речовин зі снігом. По-друге, це забруднення вже снігу, що випав в результаті сухого випадіння забруднюючих речовин з атмосфери, а також їх надходження з підстилаючих грунтів і гірських порід. Взаємовідносини між сухими і вологими випадіннями залежить від багатьох факторів, головними з яких є: тривалість холодного періоду, частота снігопадів і їх інтенсивність, фізико-хімічні властивості забруднюючих речовин, розмір аерозолів. У зв'язку з великою інтенсивністю процесів вологого вимивання для регіонального та глобального забруднення частка сухих випадінь зазвичай становить 10-30%. Однак поблизу локальних джерел при великих викидах грубодисперсних аерозолів картина змінюється на зворотну, тобто на частку сухих випадінь може припадати від 70 до 90%. Середній час перебування в атмосфері антропогенних і природних речовин тісно пов'язане з висотою викиду і фізико-хімічними властивостями. Час перебування, як правило, зростає з висотою викиду і збільшенням дисперсності аерозольних частинок і становить від декількох хвилин до року і більше. Характерна висота надходження забруднюючих речовин від великих промислових підприємств і теплових електростанцій становить 150 м. Ця оцінка враховує висоту труб, початковий підйом газопилового факела, розподіл потужності викиду за окремими типами джерела. Реальна висота викиду може коливатися в широких межах, від десятків до сотень метрів. Викид забруднюючих речовин автотранспортом відбувається практично на рівні землі. Надходження в атмосферу природних речовин (продуктів вітрової ерозії, летючих сполук, морських бризів) відбувається безпосередньо з поверхні Землі [4].

При організації екологічного моніторингу одна з найбільш актуальних проблем – вибір природних об'єктів для досліджень. Одним з методів, що дозволяють оцінити ступінь техногенного навантаження на навколишнє середовище міст і здоров'я проживаєчих в них громадян, є моніторинг забруднення атмосферних опадів. Найбільш зручним у вивченні видом опадів є сніговий покрив (Ашихміна, 1996).

Серед основних причин, що обумовлюють можливість успішного застосування методів моніторингу забруднення снігового покриву, і як наслідок природних середовищ, можна виділити (Василенко, 1985) :

. відбір проб снігового покриву надзвичайно простий і не вимагає складного устаткування в порівнянні з відбором проб повітря;

сніговий покрив дозволяє вирішити проблему кількісного визначення сумарних параметрів забруднення (сухих і вологих випадінь) ;
при утворенні і випаданні снігу концентрація забруднюючих речовин у ньому виявляється зазвичай на 2-3 порядки вище величини, ніж в атмосферному повітрі.
сніговий покрив як природний планшет-накопичувач дає досить об'єктивну величину сухих і вологих випадінь в холодний сезон. Тому вимірювання вмісту цих речовин можуть проводиться досить простими методами і з високим ступенем надійності.

Зима – найбільш холодний час року, тривалістю в кілька місяців. При поділі року на чотири сезони в помірних широтах за зиму умовно приймається проміжок часу з грудня по лютий, але характерні кліматичні ознаки зими можуть