IX-XII нервів через щільний зв'язок з пухлиною так і не були відділені від останньої під час багаторазових спроб; у 174 хворих вони були пухко зв'язані з новоутворенням; а у 60 мали щільний зв'язок, але від пухлини відділені. У 148 випадках спостерігалася післяопераційна дисфонія. У 54 (36%) хворих дисфонія спостерігалась на фоні порушень IX-X нервів легкого ступеню, та у 94 (64%) хворих з помірною та значною дисфункцією. Якщо перша група хворих знаходилась на самостійному застосуванні їжі, то друга отримувала зондове годування. Назогастральний зонд застосовували з 1-4 дня після операції. В цих спостереженнях можна було відокремити дві групи хворих: одна (136 спост.) – отримувала постійне годування за допомогою зонда з моменту його встановлення і довготривалість такого годування була в середньому 7 днів; друга (20 спост.) – з періодичним витягненням зонду до 1-3 днів, та самостійним застосуванням їжі, однак поновним використанням зондового годування через порушення ковтання. Післяопераційна аспіраційна пневмонія була у 52 хворих (з них 19 знаходились на зондовому годуванні починаючи з 1-13 дня після втручання на протязі приблизно 14 днів). Регрес функціональних порушень наставав у різні строки після операції.
Пошук
Порушення функцій каудальної групи черепних нервів та їх профілактика при хірургічному лікуванні позамозкових пухлин задньої черепної ями
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
Випадки травматичного пошкодження корінців каудальної групи спостерігались у 11 хворих з невріномою VIII нерву (у 3-х з них був пошкоджеджен тільки IX нерв, усі ці хворі загинули після операції у різні строки), у одного хворого з гломусною пухлиною (деякий регрес симптоматики відмічався на протязі 26 днів), та у одного хворого з множинними невріномами екстракраніальної локалізації (порушення утримуються на протязі 1, 5 років після втручання). Пошкодження тільки XI нерва було у 2-х хворих з множинними невріномами та 5 з менінгіомою. Дисфункція додаткового нерва різного ступеню прояви утримується у цих хворих на протязі тривалого періоду після втручання. XII нерв був пошкоджен у одного хворого з невріномою цього нерва (функціональні порушення утримуються весь час після операції).
Післяопераційний ліжко-день у хворих без порушень функції каудальної групи нервів складав від 11 до 44 днів (у серед. 21), при розвитку дисфункції IX-XII нервів від 10 до 77 днів (у серед. 30).
Основні напрямки профілактики функціональних порушень IX-XII нервів:
*Проведення специфічної доопераційної підготовки хворим, основною метою якої є захист мозку від гіпоксії та корекція регенераторно-репаративних процесів з можливим покращенням діяльності нейронів, а слід і зменшенням функціональних порушень каудальної групи нервів.
*Проведення мікрохірургічних оперативних втручань за спеціально розробленою методикою, яка забезпечує мінімальну травматизацію корінців каудальної групи нервів та магістральних судин мосто-мозочкового кута.
*При розвитку, або збільшенні функціональних порушень каудальної групи нервів у післяопераційному періоді, необхідно проведення патогенетичної терапії направленої на усунення факторів які спричиняють до дисфункції та розвитку супутніх ускладнень.
Використання цих профілактичних заходів дозволило на протязі останніх 5 років покращити результати хірургічного лікування, зменшити кількість хворих з післяопераційною дисфункцією каудальної групи нервів у 1, 5 рази та знизити у 1, 7 разів післяопераційну летальність.
ВИСНОВКИ
1.Позамозкові парастовбурові пухлини задньої черепної ями у 45, 9% випадків викликають дисфункцію IX-XII нервів.
2.Встановлені чотири варіанти взаємовідношень каудальної групи черепних нервів з позамозковими пухлинами задньої черепної ями для вирішення подальших завдань: 1-з переважним зміщенням їх корінців вентрально; 2-каудально; 3-дорзально; 4-розташуванням корінців усередені пухлини.
3.Характерна особливість невріном VIII нерву середніх розмірів з каудальним розповсюдженням, та невріном великих розмірів (більш 3, 5 см) - переважне зміщення корінців IX-XI нервів у каудальному напрямку, а також значні зміни топографії оточуючих каудальні нерви артеріальних та венозних судин.
4.Характерна особливість менінгіом в ділянці ската, задньої поверхні пірамідки скроневої кістки, а також холестеатом мосто-мозочкового кута – зміщення IX-XII нервів у різних напрямках, або обростання корінців новоутворенням. Найбільш щільний зв'язок IX-XII нервів з пухлиною із значною деформацією та дислокацією корінців, включенням їх до кісткових структур піраміди скроневої кістки помічені при новоутворенні в ділянці яремного отвору, що потребує використання спеціальної методики видалення цих пухлин.
5.З урахуванням клінічних особливостей функціональних порушень IX-XII нервів виділено 4 групи хворих: 1-без функціональних порушень; 2- з порушенням функцій IX-XII нервів легкого ступеню; 3- із помірно вираженим розладом каудальних нервів; 4-значною дисфункцією.
6.Хворі без функціональних порушень та значною дисфункцією IX-XII нервів, а також із супутньою серцево-судинною патологією віднесені до групи найбільшого ризику післяопераційних функціональних порушень IX-XII нервів, що потребує спеціального підходу на усіх етапах хірургічного лікування.
7.З метою мінімальної травматизації корінців IX-XII нервів видалення пухлин на сучасному рівні повинно проводитись тільки з використанням мікрохірургічної техніки та адекватного хірургічного доступа, з урахуванням усіх варіантів мікротопографічних взаємовідношень між нервами та пухлиною. Особливе прагнення повинно бути скероване на збереженні артеріальних і венозних судин мосто-мозочкового кута, а також піальної сітки корінців каудальної групи нервів.
8.Аналіз результатів хірургічного лікування свідчить, що застосування спеціальної доопераційної підготовки у хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями, та видалення новоутворень з урахуванням їх взаємовідношень з каудальною групою нервів дозволило зменшити в 1, 5 рази кількість хворих з післяопераційною дисфункцією IX-XII нервів, знизити післяопераційну летальність в 1, 7 разів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Трош Р. М., Шамаев М. И., Гудков