Практична психологія у соціальній роботі

 

1. Соціально-психологічна служба в освітніх закладах

2. Консультативний процес

3. Психологічний вплив безробіття

Список використаної літератури

 

 

Соціально-психологічна служба в освітніх закладах призначена для постійного моніторингу стану дітей і педагогів, формується на основі моделей соціальної роботи в системі освіти і має ряд особливостей:

організація роботи соціальних служб на основі посередницьких і партнерських зв'язків із закладами освіти на основі угод про співробітництво;

розробка теоретичних моделей соціальної служби в середній загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі на основі зарубіжного досвіду соціальної роботи.

Організація роботи соціально-педагогічних служб проводиться таким чином:

просвітницька соціальна робота щодо реалізації соціально значимих соціальних програм і проектів – спільно із соціальними службами для сім'ї, дітей та молоді (тренінги, акції щодо формування здорового способу життя та подолання негативних звичок, попередження наркоманії та алкоголізму, статевого виховання дівчаток і хлопчиків та ін.) ;

проведення консультативної соціальної роботи соціальними службами в загальноосвітніх закладах із розв'язання психологічних, соціально-психологічних, соціальних, правових та інших проблем;

соціальний патронаж, опіка і супровід дітей-інвалідів, дітей із малозабезпечених сімей, дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків, – спільно із соціальними службами для сім'ї, дітей та молоді, управліннями праці та соціального захисту;

культурно-дозвіллєва діяльність: проведення фестивалів творчості, конкурсів, виставок творчих робіт – спільно із соціальними службами для сім'ї, дітей та молоді, управліннями праці та соціального захисту, позашкільними закладами освіти;

реабілітаційна робота з підлітками та молоддю з девіантною і делінквентною поведінкою – разом із управліннями у справах неповнолітніх, соціальними службами для сім'ї, дітей та молоді, реабілітаційними закладами.

Прикладом моделі соціально-педагогічної служби у загальноосвітніх закладах може служити досвід Росії, де почали створюватися соціальні служби, які спрямовані на організацію активного співробітництва як шкільної адміністрації, педагогів, учнів і батьків між собою, так і зовнішніх соціальних структур з ними для надання реальної, кваліфікованої, різнобічної і своєчасної допомоги дітям і вчителям щодо захисту їхніх особистісних прав і попередження їх порушень. Соціально-педагогічна служба виконує такі функції:

виступає поручителем, який забезпечує соціальні гарантії кожному члену шкільного колективу;

охороняє і захищає особистість, її права, інтереси і працю;

створює умови для безпечного, комфортного творчого життя учнів;

надає допомогу і підтримку її учням і вчителям, що потребують її;

налагоджує взаємостосунки у колективі, перешкоджає фактам психічного насилля над особистістю;

вивчає громадську думку в шкільному колективі;

організовує соціально-психологічну і правову консультації для учнів, педагогів, шкільної адміністрації, батьків;

вирішує конфліктні ситуації між учнями, школярами і педагогами, учнями і батьками;

організовує роботу шкільного телефону довіри;

сприяє здоровому способу життя колективу і кожного його члена.

Основними принципами діяльності соціально-педагогічної служби є:

багатофункціональність – вжиття комплексу різнобічних заходів щодо охорони і захисту прав особистості школяра і педагога;

об'єктивність – врахування якомога більшої кількості факторів існування і розвитку шкільного колективу і окремої особистості; вироблення неупереджених рекомендацій; врахування вікових особливостей і нахилів кожної особистості, її моральної позиції;

комунікативність – організація системи взаємозв'язку з адміністрацією школи, педагогами, учнями, батьками, лікарями, психологами, юристами, місцевою владою і т. д. для от-

отримання різнобічної інформації про життя шкільного колективу, його окремих частин і особистостей з метою вільної орієнтації у всіх шкільних справах і процесах, швидкого знаходження засобів кваліфікованої допомоги;

інтеграція – отримана інформація має акумулюватися у замкнену систему, що забезпечує повне збереження таємниці та анонімність респондентів;

оперативність – швидке вирішення чи профілактика соціальних проблем і протиріч у певному шкільному колективі, у конкретної особистості;

автономність – соціальна служба повинна бути незалежною від адміністрації школи, органів управління освітою та інших владних структур;

репрезентативність – представництво у всіх соціальних групах школярів і врахування їхніх інтересів;

адаптація – орієнтація на рухливість, відсутність інерції і швидке пристосування до змін зовнішнього соціального середовища, властивостей особистості й колективу.

Соціально-педагогічний модуль при школі створюється з метою надання допомоги дітям і підліткам, які зазнають труднощів у навчанні з причин вад розвитку, емоційно-вольової сфери, неправильної поведінки, невміння налагодити спілкування, нездатності до комунікації.

Його завданнями є:

раннє виявлення дітей, які відчувають труднощі в навчанні та вихованні, у соціальній і середовищній адаптації і визначення умов для послаблення і долання недоліків у розвитку;

надання допомоги педагогам загальноосвітніх шкіл в роботі з дітьми, у яких є відхилення у розвитку;

проведення спеціальної роботи з дітьми, що спрямована на корекцію недоліків у розвитку;

навчання і виховання дітей в умовах, що відповідають їхнім можливостям.

До основних напрямків соціально-педагогічного модуля належать:

соціальна, педагогічна і психологічна діагностика дітей, які навчаються у територіально близьких школах;

соціально-психологічна підтримка важкої дитини та її сім'ї;

соціальний контроль за умовами виховання дітей з відхиленнями у розвитку, в школі і сім'ї;

соціальна адаптація і психолого-педагогічна реабілітація в сім'ї та школі.

Перспективним напрямком соціальної роботи у сфері освіти у розвинених країнах світу є інтеграція дітей з вадами психофізичного розвитку в систему освіти.