Практикум з філософії

Предмет:

Філософія

Тип роботи:

Практична робота

К-сть сторінок:

159

Мова:

Українська

Оцінка:

зробити його досконалим в собі та зберігати і підтримувати навколо себе. Світо та життєвідкидання в індійській думці значить, що людина, навпаки, розглядає буття як дещо безглузде; відповідно, вона вирішує сприяти його припиненню, зупинці волі до життя в самій собі… (По-друге,) індійська думка вчить нас краще розуміти те, що відбувається у нашій власній…” (А. Швейцер). Спробуйте навести приклади із життя, мистецтва, історії, що розкривали би та коментували наведені судження.

Завдання 2. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.

При вивченні індійської філософії треба звернути увагу на те, що для індійського світогляду основоположною є міфологічна тема акту самопожертви. Цим актом Бог породжує Всесвіт, і цим актом людина, наслідуючи божественний приклад, воз’єднується з Богом. Ознайомтесь із тим, як подана ця тема у “Рігведі”:

Він володарює над безсмертям (над усім) …

Боги, здійснюючи пожертву,

приносили Пурушу в жертву.

Весна була його жертовною оливою, літо – дровами,

осінь – самою жертвою.

Коли розділили Пурушу, на скільки частин він був розділений?

Чим стали вуста його, чим руки, чим бедра, чим ноги?

Кастою Брахманів стали його вуста, руки – Кшатріїв кастою.

Його бедра стали вайш’єю, з ніг виник Шудра.

Місяць народився з його розуму, з очей виникло Сонце,

з вуст – Індра і Агні, з дихання

виник вітер.

З пупка виник повітряний простір, з голови – небо.

З ніг – Земля, сторони світу – зі

слуху. Так утворились світи.

Уважно прочитайте поданий вище уривок, зверніть увагу на його особливу метафоричну мову; найдіть у ньому моменти, що свідчать про перевагу духовного над матеріальним у світогляді індоаріїв; пригадайте світотворчі міфи у інших культурах, порівняйте їх з вищенаведеним, вкажіть на спільне і відмінне. Спробуйте окреслити, щодо яких відомих явищ, аспектів життя Стародавньої Індії даний текст відігравав евристичну та пояснювальну роль.

Прочитайте уривки знаменитого “Космогонічного гімну” із Рігведи, визначте його змістові наголоси.

Тоді не було ні сущого, ні несущого;

Не було ні повітряного простору, ні неба над ним.

Що в русі перебувало? Де? Піч чиїми шатами?

Чи були води, непроникнені, глибокі?

Спочатку пітьма була прихована пітьмою,

Все було нерозрізненим, плинним. -

Від великого тапаса народилось Єдине,

Покрите порожнечею.

Із чого виникла ця світобудова, чи створив

Хто її, чи ні?

Хто це бачив на вищому небі,

Той воістину знає. А якщо не знає?

Зверніть увагу на поєднання у даному уривку стверджень та запитань; як на вашу думку, чи присутні в цьому фрагменті зародки філософії? В чому саме ви їх можете побачити?

Ознайомтесь із іншими давньоіндійськими версіями виникнення світу, дайте їм свою інтерпретацію, тобто з’ясуйте, що саме вважалось найпершим початком світу, яке значення йому надавалось.

“Водами воістину було це начало, лише морем. Ці води міркували: “Як би ми могли примножитись? ” Вони прикладали зусилля, вони віддавались тапасу. Після того, як вони віддались тапасу, виникло золоте яйце… Із нього через рік виникла людина. Це був Праджапаті. Він пробив золоте яйце… Через рік він забажав говорити. Він сказав – і виникла земля. Він скзав – і виник повітряний простір. Він сказав – і виникло небо… Але дитина, вперше почавши говорити, виголошує лише односкладні та двоскладні слова. Воістину, ці три слова містять по п’ять складів. Він зробив їх п’ятьма сезонами року”.

Порівняйте наведені уявлення про виникнення світу із християнським поглядом на цей предмет; пригадайте уявлення давніх слов’ян про начала світобудови. Зверніть увагу на роль мовленого слова у творенні світобудови.

“Воістину, цей світ є Брахман… Воістину, людина зосереджена в її (власному) задумі. Яким є задум людини в цьому світі, такою вона буде в тому світі. Нехай виповниться її задум… Атман, що все знає, все здійснює, всього бажає, – цей мій атман в серці моєму є меншим він насіння рису, ніж насіння ячменю, ніж насіння гірчиці… Цей мій атман в моєму серці є більшим за землю, за повітряний простір, більшим за небо, більшим за всі ці світи… Цей мій атман – це Брахман. У нього я увійду, коли залишу цей світ…”.

Зверніть особливу увагу на те, якими властивостями наділяється вданому фрагменті духовне осереддя людини; спробуйте прокоментувати, наскільки такі погляди є актуальними в наш час. Яке значення для уявлень про сутність світобудови мають наведені вище уявлення про начало світу? Як ці начала проявляють себе у дійсному світі, в житті людини?

Познайомтесь із поглядами давніх індусів на безсмертя людини.

“Знай же, мій друже: коли життя залишить дерево, воно воістину помре, проте не помре життя. Ця тонка частина дерева – це істина, це атман, це ти… Ця тонка частина є весь світ, це істина, це атман, це – ти…”

“Якщо зрубати дерево, воно знову виросте із кореня.

Із якого кореня виросте людина, яку зрубить смерть?

Хто вже народився, той знову не народжується: хто ж бо знову його народить? – Знання, благо – Брахман… Люди,