Правоохоронні органи України у роки ІІ Світової війни

Велика Вітчизняна війна - одна з героїчних і трагічних сторінок нашої історії. Багато аспектів цієї невичерпної теми ще неналежно або суперечливо досліджені. На особливу увагу заслуговує діяльність радянських правоохоронних органів в роки війни. Це зумовлено тим, що під час Великої Вітчизняної війни вимога додержання соціалістичної законності набула особливого значення. Вимога її суворого дотримання неодноразово підкреслювалась у цей час в актах центральних органів державного управління й прокуратури, а введення в СРСР, зокрема в Україні, воєнного стану призвело до змін у системі судово-прокурорських органів, а саме в організації і діяльності спеціальних судів, міліції, НКВС і спеціальних прокурорських органів. 

Комплексне вивчення процесу формування правоохоронних органів, правового забезпечення й оформлення їхньої діяльності, з’ясування умов, які впливають на підвищення її ефективності є актуальною науковою проблемою. Адміністративні функції органів правоохоронних органів, специфіка їх правового статусу, юридичне регулювання їх роботи залишаються комплексно недослі-дженими, що спонукає до цілеспрямованих наукових зусиль у зазначеній галузі.

Суспільна значущість дослідницької роботи в зазначеному напрямку визначається потребами сучасного етапу державотворення в Україні. Теоретичний аналіз, об’єктивні оцінки практики минулого дозволяють моделювати такі правоохоронні органи, які максимально відповідатимуть своєму призначенню й гарантують виконання покладених на них завдань. 

Теоретичний аналіз науково-літературних джерел засвідчує, що основні проблеми з цього питання висвітлюють такі українські вчені, як І. Білас, А.Є. Шевченко, А. Долгий та ін. Об'єктивну інформацію для проведення незалежного аналізу діяльності судово-прокурорських органів України в роки війни  надають відкриті недавно для науковців архівні матеріали, зокрема, архіви окупації, архіви ВУЧК-ГПУ-НКВС-КГБ.