Правова природа юридичної відповідальності в трудових правовідносинах

 

ЗАПАРА С. І.,

доктор юридичних наук, декан юридичного факультету (Сумський національний аграрний університет)

У статті досліджується правова природа юридичної відповідальності в трудових правовідносинах. Основний кодифікований акт, що регламентує трудові відносини в Україні, прийнятий ще у 70-х рр. ХХ ст. й не відповідає повною мірою сучасним реаліям. Частина трудових правовідносин знаходиться «в тіні» та офіційно не врегульована в правовому полі. Поступово приходить усвідомлення того, що традиційні види юридичної відповідальності в трудових відносинах не достатньо (або зовсім не) ефективні. Роздуми на тему юридичної відповідальності в трудових правовідносинах стали приводом для публікації.

Ключові слова: юридична відповідальність, трудові правовідносини, перспективна, ретроспективна юридична відповідальність, види юридичної відповідальності, ‘Apt-out clauses”.

В статье исследуется правовая природа юридической ответственности в трудовых правоотношениях. Основной кодифицированный акт, что регламентирует трудовые отношения в Украине, принят еще в 70-е гг. ХХ в. и не соответствует в полной мере современным реалиям. Часть трудовых правоотношений находится «в тени» и не регулируется должным образом. Постепенно приходит осознание того, что традиционные виды юридической ответственности в трудовых отношениях не достаточно (или совсем не) эффективны. Размышления автора на тему юридической ответственности в трудовых отношениях стали поводом для публикации.

Ключевые слова: юридическая ответственность, трудовые отношения, перспективная и ретроспективная ответственность, виды юридической ответственности, ‘Apt-out clauses”.

Presented article examines the legal nature of the legal obligation and does not fully conform to today's realities. Some labor relations is “in the shadows” and can not be adjusted properly. Gradually, people realize that the traditional legal responsibility in labor relations is not enough (or not) effective. Reflections of the author on the subject of legal responsibility in labor relations have become the reason for this publication.

Key words: legal liability, labor relations, prospective and retrospective responsibility, types of legal liability, “opt-out clauses”.

 

 

 Відповідальність – категорія відносна. У разі сумлінного виконання обов’язків усіма членами суспільства звернення до цієї категорії було б явищем виключним. Але, на жаль, ступінь відповідальності кожного є категорією індивідуальною, як і межа правомірної та неправомірної поведінки, а тому ця категорія є своєрідним супутником людства. Вид і міра відповідальності за конкретний вчинок, що суперечить установленим правилам, є актуальною темою для багатьох поколінь юристів і не втрачає актуальності й нині.

Основний кодифікований акт, що регламентує трудові відносини в Україні, прийнятий ще в 70-х рр. ХХ ст. й не відповідає повною мірою сучасним реаліям. Частина трудових правовідносин знаходиться «в тіні» та офіційно не врегульована в правовому полі. Поступово приходить усвідомлення того, що традиційні види юридичної відповідальності в трудових відносинах не достатньо (або зовсім не) ефективні. Роздуми на тему юридичної відповідальності в трудових правовідносинах стали приводом для публікації.

Різним аспектам, так чи інакше пов’язаним із юридичною відповідальністю в трудових правовідносинах, присвячували свої праці такі сучасні українські та зарубіжні вчені, як С. С. Алексєєв, С. Н. Братусь, В. С. Венедиктов, І. А. Галаган, С. Т. Гончарук, В. О. Кислухін,

А. Ковальов, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, І. О. Кузьмін, О. В. Кузніченко, Т. О. Коломоєць, Д. А. Липинський, Д. М. Лук’янець, С. С. Маслов, О. А. Сунцова й багато інших. Тим не менше аналіз, зроблений у публікації, свідчить, що юридична відповідальність у трудових відносинах не втрачає актуальності.

Постановка завдання. Метою статті є аналіз природи юридичної відповідальності в трудових правовідносинах.

Результати дослідження. Юридична енциклопедія під редакцією Ю. С. Шемшученка визначає юридичну відповідальність як вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає в застосуванні до правопорушників (фізичних або юридичних осіб) передбачених законодавством санкцій, що забезпечуються в примусовому порядку державою [1, с. 437]. Проте такого погляду на юридичну відповідальність дотримуються далеко не всі дослідники.

У юридичній літературі існують два основні напрями, за якими визначається функціональний зміст юридичної відповідальності. Представники першого напряму - С. Алексєєв, С. Н. Братусь, О. С. Іоффе, Т. Д. Зражевська, О. Е. Лейст, РЗ. Лівшиц, М. С. Малєін, В. С. Нерсесянц, І. С. Самощенко, В. А. Тархов, М. Х. Фаркушин, Л. С. Явич [2, с. 437] та інші – пов’язують відповідальність із застосуванням примусових заходів за правопорушення. При цьому підкреслюється негативна (ретроспективна, охоронна) складова юридичної відповідальності. Негативна (ретроспективна) відповідальність розглядається як відповідальність у формі покарання, яке настає за протиправне діяння, здійснене після набрання чинності норми, що класифікує це діяння як протиправне й установлює вид і міру юридичної відповідальності за нього.

До ознак негативної юридичної відповідальності більшість учених зараховують такі:

• визначаються державою в правових нормах;
• спираються на державний примус;
• застосовуються спеціально уповноваженими державними органами;
• пов’язані з покладанням нового додаткового обов’язку;
• виражаються в негативних наслідках особистого, майнового та організаційного характеру;
• є формою реалізації санкції правової норми в конкретному випадку й застосовуються до конкретної особи;
• здійснюються в процесуальній формі;
• настають тільки за скоєне правопорушення [3, с. 29].

Отримання порушником несприятливих наслідків своїх вчинків реалізується в основних функціях негативної юридичної відповідальності: каральній, запобіжній, превентивній (попереджувальній), виховній, компенсаційній (правовідновлювальній).

Представники другого напряму – В. С. Венедиктов, Д. А. Липинський, П. Е. Недбайло, Л. О.