Правові та організаційні основи охорони праці. Управління охороною праці

2) неадресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення та формують сигнал про виникнення пожежі в захищеному приміщенні без зазначення свого номера.

Вибір пожежних сповіщувачів здійснюється в залежності від характеристики виробництв, технологічних процесів, приміщень відповідно до Додатку К до ДБН В.2.5-13-98 “Пожежна автоматика будинків і споруд”. Наприклад, пріоритетним у виробничих будівлях є автоматичний тепловий сповіщувач, а у спеціальних спорудах (приміщення електронно-обчислювальної техніки) – димовий.

При виборі димових датчиків не рекомендується використовувати такі, що працюють з радіозатоками, у приміщеннях з довготривалим перебуванням людей (лікарні).

Органами чуття також можна виявити початок горіння за такими показниками, як дим, його дія на очі та дихання, специфічний запах горючих речовин та газів, які утворюються при горінні (фосген, окис азоту, сірководень та ін.), світло, язики полум’я тощо.

6.3. Протипожежний захист

Система протипожежного захисту – це сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання дії на людей небезпечних факторів пожежі й обмеження збитку від неї.

Основними напрямками протипожежного захисту об’єкта є:

1) обмеження розмірів та поширення пожежі, що досягається плануванням будівель і споруд з урахуванням вимог Правил пожежної безпеки, правильним розміщенням виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівлі, вибором будівельних конструкцій, встановленням протипожежних перешкод, влаштуванням систем пожежогасіння та ін.;

2) обмеження розвитку пожежі. Це, перш за все, обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні, аварійне стравлювання горючих рідин та газів, своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих матеріалів, а також застосування для пожежовибухонебезпечних речовин (матеріалів) спеціального устаткування;

3) створення умов для успішного гасіння пожежі.

У будівлях і спорудах з пожежонебезпечним виробництвом категорій А, Б, В встановлюють стаціонарні установки пожежогасіння, які можуть бути аерозольні (галогеновуглеводні), рідинні, водяні, парові, порошкоподібні. Найкраще зарекомендували себе спринклерні системи, що являють собою розгалужену мережу труб, прокладених по стелі, на яких закріплені спринклерні головки. Спринклерні системи можуть бути водяні, повітряні (газові) і змішані. Вода або газ до труб потрапляє під тиском. Отвір у спринклерній головці закритий легкоплавким замком-клапаном, що розрахований на спрацювання при температурах 72, 93, 141 та 182 °С. Площа змочування одним спринклером становить 9 – 12 м , а інтенсивність подачі води – 0,1 л/с м2.

У приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою, в яких при пожежі можливе швидке розповсюдження вогню, застосовують дренчерні системи. Ці системи мають збуджувальний клапан групової дії, який контролює справність установки і ввімкнення її в дію.

Дренчерні установки подають воду на всю площу приміщення. В них замість спринклерних головок з легкоплавкими клапанами встановлені дренчери – відкриті зрошувальні головки без замків. Подача води регулюється клапаном групової дії, який відкривається автоматично або вручну. Ці установки призначені як для гасіння пожежі, так і для створення водяних завіс з метою ізоляції вогню і запобігання його поширенню.

Відповідно до HАПБ Б 01.004-2000 Правил технічного устаткування установок пожежної автоматики керівники підприємств та уповноважені ними особи зобов’язані утримувати установки пожежної автоматики у справному стані.

 

 

1.  Поняття «технічна безпека» та предмет аналізу технічних безпек.
2.  Ергономіка та її значення для охорони праці.
3.  Безпечність виробничого устаткування.
4.  Безпечність виробничих процесів.
5.  Технічні засоби безпеки, їх класифікація та вимоги до них.
6.  Сигнальні пристрої та знаки безпеки.
7.  Загальна характеристика посудин, що працюють під тиском.
8.  Експлуатація і зберігання посудин, що працюють під тиском.
9.  Реєстрація та технічне посвідчення посудин, що працюють під тиском.
10.  Заходи і засоби безпеки при роботі з посудинами, що працюють під тиском.
11. Класифікація вантажів за їх фізичними властивостями та небез¬печністю.
12.  Правила переміщення та складування вантажів.
13.  Основні причини нещасних випадків при вантажно- розвантажувальних роботах.
14.  Безпека підйомно-транспортного обладнання.
15.  Реєстрація вантажопідйомних машин.
16.  Технічний огляд та випробування вантажопідйомних кранів.
17.  Безпека щодо використання транспортних засобів на підприємс¬тві: навантажувачів (авто- та електро-), штабелерів, електрокарів, конвеє¬рів, елеваторів та ін.
18.  Технічна безпека при використанні автотранспорту.
19.  Поняття про електробезпеку. Основні причини небезпечних ви¬падків за впливу електроструму.
20.  Електротравма. Класифікація електротравм, види опіків.
21.  Електричний удар та його характеристика за ступенем дії.
22.  Надання долікарської допомоги при електроударі.
23.  Фактори, що впливають на дію електричного струму на людину.
24. Поняття про відчуттєвий, відпускаючий і невідпускаючий елект¬ричний струм.
25.  Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки.
26.  Небезпечне ураження людини електричним струмом. Напруга дотику, напруга кроку.
27.  Засоби електробезпеки. Заземлення, занулення, захисне відклю¬чення, захисне розділення мереж.
28.  Кольорова гама ізоляції проводів як спосіб сигналізації про мож¬ливу небезпеку дії електричного струму.
29. Ізолюючі, огороджувальні та запобіжні електрозахисні засоби.
30.  Статична електрика та захист від неї.
31.  Атмосферна електрика та захист від неї.

 

 

1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки.
2. Виробничий травматизм та професійні захворювання, причини їх виникнення, оцінка.
3. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори, їх класифікація.
4. Загальні законодавчі акти в галузі охорони праці.
5. Спеціальні законодавчі акти в галузі охорони праці.
6. Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці.
7. Права громадян на охорону праці під час укладення трудового договору.
8. Права громадян на охорону праці під час роботи на об’єкті господарювання.
9. Права жінок, неповнолітніх та інвалідів на охорону праці, які пов’язані з фізіологічними особливостями їхнього організму.
10. Види інструктажів з питань охорони праці.
11. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті.
12. Завдання страхування від нещасного випадку на виробництві.
13. Об’єкт та суб’єкти страхування від нещасного випадку на виробництві. Види державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
14. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
15. Права та обов’язки застрахованої особи.
16. Нещасні випадки, які підлягають звичайному розслідуванню.
17. Нещасні випадки, які підлягають спеціальному розслідуванню.
18. Державне управління охороною праці.
19. Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
20. Управління охороною праці на об’єкті господарювання.
21. Участь працівників в управлінні охороною праці.
22. Фінансування охорони праці.
23. Планування охорони праці.
24. Категорії важкості праці (за енерговитратами організму).
25. Гігієнічна класифікація умов праці.
26. Атестація робочих місць за умовами праці.
27. Мікроклімат виробничих приміщень. Нормалізація параметрів мікроклімату.
28. Визначення та контроль параметрів мікроклімату.
29. Вплив шкідливих речовин на організм людини. Нормування шкідливих речовин.
30. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
31. Вентиляція виробничих приміщень: призначення, класифікація, вимоги.
32. Методи розрахунку механічної вентиляції.
33. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
34. Освітлення виробничих приміщень. Види. Основні вимоги.
35.  Нормування виробничого освітлення.
36. Розрахунок природного освітлення.
37.  Розрахунок штучного освітлення.
38. Вібрація. Класифікація. Гігієнічні характеристики. Нормування. Методи контролю. Захист.
39.  Шум. Класифікація. Гігієнічні характеристики. Нормування. Дія на організм людини, захист.
40.  Ультразвук. Дія на організм людини, нормування, захист
41.  Інфразвук. Дія на організм людини, нормування, захист
42.  Електромагнітні поля та випромінювання. Дія на організм людини. Нормування, захист.
43.  Йонізуюче випромінювання. Вплив на організм людини. Нормування. Заходи захисту.
44. Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування.
45. Загальні вимоги безпеки виробничих процесів.
46. Кольори безпеки та знаки безпеки праці.
47. Дія електричного струму на організм людини. Електротравма, електроудар.
48. Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом.
49. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки.
50. Електронебезпека. Напруга дотику, напруга кроку.
51.  Організаційні та технічні заходи електробезпеки.
52.  Засоби електробезпеки. Заземлення, занулення, захисне відключення, захисне розділення мереж.
53.  Захист від статичної електрики.
54.  Захист від атмосферної електрики.
55.  Надання долікарської допомоги при ураженні електричним струмом.
56. Основні причини пожеж.
57. Розвиток пожежі. Класи пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі.
58. Категорії будівель та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
59. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони, їх класи.
60. Засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки. Пожежна сигналізація.
61. Первинні засоби пожежогасіння.
62.  Евакуація людей з приміщень при пожежах.