Правовий статус особи

Актуальність теми. Права, свободи й обов’язки людини і громадянина є основоположною частиною Конституції України. Вирішення проблем прав людини в ній характеризується принципово новими для України підходами. Поняття прав людини відображає той факт, що за кожною особою визнається певний комплекс природних, невід’ємних прав та властивостей, які зумовлюються самим фактом існування людини і мають розглядатися як гарантії її гідності.

Ідея природного права, загального для всього людства, так само як і існування того, що називається правами людини, визнано достатньо давно, як і те, що людина не може бути вільною в суспільстві, яке само не є вільним.

Самовизначення народу, що є передумовою його вільності, самого по собі недостатньо для того, щоб права і свободи людини стали реальністю. Вкрай важливою підвалиною можливості їх реалізації є формування громадянського суспільства і побудова правової держави, яка забезпечує виконання прав і свобод людини в законодавчо встановлених, достатньо гнучких межах, що обумовлені як природою самого права, так суспільними обставинами. Мова йде про особисті права, свободи і обов’язки людини і громадянина, що є соціальними за своєю суттю.

Комплекс прав і свобод людини в цілому відповідає положенням Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, які ратифіковані Україною.

В умовах всезростаючої ролі права в житті суспільства на перший план цілком закономірно вийшли юридичні питання, пов’язані з правами особи. В контексті сказаного особливої актуальності набувають питання пов’язані з визначенням поняття конституційно-правового статусу громадянами України.

Стан дослідження проблеми. Проблема вивчення правового статусу особи достатньо добре розроблена у юридичній науці. Загально-теоретичними питаннями правового статусу особи займалися такі вчені, як Волинка К. Г., Гусаpєв С.Д., Колодій А.М., Кpавченко Л.В., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л., Погорілко В.Ф., Кравчук М.В., Лукашева Е. А., Рабінович П. М, Хавронюк М. І., Скакун О.Ф., Сурілов О.В. та ін. Особливими випадками правового статусу особи присвячені праці Антоновича М. М., Карташкіна В. А., Колодія А. М., Олійника А. Ю., Магновського І., Молдавана А., Щедрова Г.П. та ін.

Об’єкт дослідження – юридичне положення і статус особи у національному та міжнародному праві.

Предмет дослідження - класифікація, ознаки та специфічні особливості правового статусу особи на сучасному етапі розвитку суспільства.

Мета роботи - розкриття суті правового статусу особи у національному та міжнародному праві.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи визначено її завдання:

• уточнити поняття і зміст правового статусу особи;
• з’ясувати структурні особливості правового статусу особи;
• окреслити системні основи закріплення правового статусу людини в Конституції України;
• проаналізувати стан забезпечення правового статусу особи в Україні;
• охарактеризувати правовий статус іноземних фізичних осіб та осіб без громадянства в Україні.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використовувалися базові положення теорії держави та права, а також ідеї та концепції, розроблені у сучасній юридичній науці. В основу методології дослідження покладено загальнонауковий діалектичний метод. У роботі використано також такі методи дослідження, як історичний, логіко-юридичний, порівняльно-правовий. 

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох поширених розділів, висновків і списку використаних джерел (36 найменувань), загальний обсяг роботи складає 35 сторінок.