Предмет, функції та методи дослідження економічної теорії як науки

Актуальність теми дослідження. Систему економічних знань, вироблену людством, формують дві відносно самостійні ланки – політична економія і еконо-мічна теорія. Термін «політична економія» виник майже на три століття раніше, ніж «економічна теорія». Представники різних напрямів, шкіл, течій пропонували власні визначення предмета економічної теорії і політичної економії та різні методи його дослідження. Вчені й досі полемізують щодо предмета вивчення і методів пізнання кожної з цих двох гілок економічних знань. Предмет економічної науки кожна школа розглядає з власних позицій. Так, меркантилісти предметом науки вважали багатство, що створене у сфері торгівлі. Фізіократи першими перенесли предмет науки – національне багатство – зі сфери обігу в сферу виробництва (сільське господарство). Класична школа розширила предмет дослідження за рахунок умов виробництва і нагромадження (А.Сміт), розподілу (Д.Рікардо).

Аналіз предмета традиційної економічної теорії показує, що від попередніх теоретиків залишаються тільки способи й принципи розв'язання, а самі проблеми сьогодні зовсім інші, серед яких необхідно виокремити глобальну – перехід від так званої соціалістичної системи господарювання до ринкової, ідентичність української економіки в міжнародному поділі праці.

Утвердження економічної теорії як загальнотеоретичної економічної науки визнається багатьма вченими, однак надскладним залишається питання про визначення змісту цієї науки, взагалі, і в сучасних умовах, зокрема. Деякі вчені вважають, що така наука має бути фундаментальною і ідеологічно нейтральною. Вони виступають проти поділу економічної науки на ієрархічні розділи «загальна економічна теорія» і «теорія функціонування економіки. На думку ж інших сучасні термінологічні визначення теоретичної складової економічної науки (економіка, політична економія, економікс, загальна економічна теорія тощо) доцільно об'єднати в одне – «економічна теорія». Це дозволить взаємодоповнити існуючі економічні школи, розширити предмет економічної теорії шляхом синтезування класичного та неокласичного напрямів, запровадити плюралістичний підхід до її вивчення.

Стан дослідження проблеми. Загальні питання еволюції предмета економічної теорії розглянуто В. Д. Базилевичем [1], С. Д. Дзюбик [3], Л. Р. Лиско [7], В. В. Радченко [11], І. Савкою [14] та ін. Проблеми методології економічної теорії висвітлені A. В. Грицютою [2], Т. В. Іваненко [5], П. М. Леоненко [6], П. В. Скотним [15] та ін. Аналіз функцій економічної теорії представлений у дослідженнях О. Є. Мазура [9], В. П. Решетило [13], В. Г. Чепінога [16], П. І. Юхименко [19] та ін.

Об’єкт дослідження – економічна теорія як економічна наукова дисципліна.

Предмет дослідження – підходи до визначення сутності, предмета, функцій та методів економічної теорії.

Мета роботи – узагальнення підходів до визначення сутності, предмета, функцій та методологічного апарату економічної теорії.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження можна сформулювати наступні завдання:

• проаналізувати підходи до визначення предмета економічної теорії;
• дослідити функції та методи економічної теорії
• узагальнити зв’язки економічної теорії з іншими науками та визначити розмежування їх предметних областей.

Методи дослідження. Під час розв’язання поставлених завдань використо-вувались наступні методи дослідження: теоретичні: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підгрунтя дослідження, метод порівняль-ного аналізу для порівняння різних джерел та інші.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони уточнюють методологічні підходи до вивчення історії світової та вітчизняної економічної думки, насамперед в частині економічної теорії, сприяють розробці сучасних проблем економічної теорії з врахуванням світових її надбань, сприяють підвищенню рівня підготовки кадрів науковців та фахових спеціалістів з економіки шляхом введення одержаних результатів у навчальні програми, підручники та посібники сучасного рівня з історії економічної думки, в тому числі вітчизняної.

Структура роботи побудована відповідн до мети і завдань дослідження і включає вступ, 3 поширених розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Загальний обсяг роботи склав 41 аркуш.