Предмет і метод державного фінансового контролю

 

1. Контроль як самостійна функція управління.

2. Предмет та об’єкти контролю.

3. Метод контролю.

4. Форми і види фінансового контролю.

5. Суб’єкти фінансового контролю.

 

Контроль означає зіставлення, які існують порушення. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління.

В широкому розумінні контроль розглядається як процес, який повинен забезпечувати відповідність функціям керованого об’єкта, прийняти управління рішеннями і спрямувати на успішне здійснення поставлених цілей.

Фінансовий контроль є складовою економічного контролю.

Фінансовий контроль розглядається:

1) як одна з форм управління фінансами;

2) як комплексна і цілеспрямована фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю

Під фінансовим контролем слід розуміти систему контролю та нагляду за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ з метою оцінки економічної ефективності їх діяльності, встановлення законності та доцільності господарських операцій.

Мета фінансового контролю – виявити фактичний фінансово-господарський стан об’єкта контролю, порівняти цей стан з певними вимогами щодо його функцій, виявити допущені відхилення, проаналізувати причини відхилень, знайти шляхи виправлення, підвищити ефективність функціонування системи управління у цілому.

Предмет фінансового контролю – діяльність об’єктів фінансового контролю, а саме суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язане з використанням суспільної власності, а також її окремі аспекти – це, крім операцій, і процеси, які розглядаються з позицій законності, достовірності, доцільності, збереження власності, правильності функціонування і використання капіталу.

Об’єкти фінансового контролю на стадіях господарського процесу:

1) на стадії постачання – умови збереження майна, законність договорів, повнота і своєчасність отримання активів, законність і своєчасність розрахунків;

2) на стадії виробництва – правильність кошторисної документації, дотримання технології виробництва, правильність визначення об’єктів і вартості витрат на виробництво, господарської продукції;

3) на стадії реалізації – законність і своєчасність розрахунків, визначення доходів і своєчасність реалізації, визначення основного доходу і витрат, розподіл прибутку.

Об’єкти державного фінансового контролю:

- дотримання соціальних гарантій працівників;

- дотримання стандарті ціноутворення і встановлення тарифів;

- дотримання платіжної дисципліни;

- дотримання порядку і процедур державних закупівель;

- використання бюджетних коштів;

- використання державного і комунального майна;

- отримання і використання кредитів під гарантію уряду;

- дотримання податкового законодавства.

Метод контролю – сукупність загальнонаукових методів та спеціалізація прийомів виявлення законності, доцільності та ефективності діяльності підконтрольних об’єктів.

 

Спеціальні прийоми

 

документального контролю

- формальна перевірка

- арифметична

- за змістом

- зустрічна

фактичного контролю

- інвентаризація

- лабораторний аналіз

- контрольно-обмірювальний вимір

- фотографія робочого дня

- контрольний запуск сировини у виробництво

- контрольне придбання

- опитування

 

Формальна перевірка – перевірка наявності та правильності оформлення документів, заповнення обов’язкових реквізитів.

Арифметична перевірка – перевірка правильності розрахунків у документах.

Перевірка за змістом – перевірка законності господарських операцій та правильності її відображення в бухгалтерсько-обліковій, фінансовій звітності, податкових розрахунках та податковій звітності (чи є дозвіл на здійснення діяльності).

Зустрічна перевірка – співставлення копії одного і того ж документа з оригіналом; різних документів з однаковими показниками (наскрізна перевірка) ; співставлення зовнішніх документів, які пов’язані з діяльністю підприємства з вищевказаними документами.

Інвентаризація здійснюється відповідно до інструкції по інвентаризації 03, номенклатурного акта, таблиць, грошових коштів, документів та розрахунків (від 01. 08. 94 р.)

Випадки обов’язкового проведення інвентаризації:

1) перед складанням річної звітності;

2) крадіжка;

3) ліквідація.

Лабораторний аналіз здійснюється для перевірки якості сировини, матеріалів, продуктів громадського харчування, інших запасів, санепідемстанція, ветеринарна служба.

Контрольний обмір бмр застосовується для перевірки правильності визначення обсягів будівельно-монтажних робіт.

Фотографія робочого дня застосовується для короткометражу робочого дня та перевірки правильності визначення норм витрат робочого часу.

Контрольний запуск сировини у виробництво застосовується для перевірки правильності визначення норм матеріальних витрат.

Контрольне придбання застосовується для перевірки дотримання правил торгівлі та здійснення готівкових операцій.

Опитування застосовується для з’ясування причин порушень.

Види фінансового контролю за суб’єктами:

1) державний;

2) муніципальний;

3) незалежний;

4) контроль власника.

Державний фінансовий контроль – вид контролю, який здійснюється органами державного фінансового контролю. Забезпечує інтереси держави та суспільства, полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання юридичними та фізичними особами вимог чинного законодавства, виконання зобов’язань перед державою, законності фінансової дисципліни, ефективності в процесі формування, розподілу, володіння та відчуження активів, що належать державі.

Муніципальний фінансовий контроль – контроль за станом обліку та звітності на підприємствах та організаціях комунальної власності, дотримання законності фінансових операцій при будівництві і експлуатації об’єктів соціального значення і житлово-комунального господарства, а також за виконанням планів і програм економічного і соціального розвитку регіону, здійсненням платежів до місцевих бюджетів.

Незалежний фінансовий контроль (аудит) – перевірка достовірності фінансової звітності, законності господарських операцій, інші види економічно-правового забезпечення діяльності суб’єктів господарювання.

Контроль власника (внутрішній контроль) може бути як відомчий і внутрішньогосподарський. Відомчий (контрольно-ревізійні служби), внутрішньогосподарський (зі сторони власника).

Види контролю за часом здійснення:

1) попередній;

2) поточний;

3)