Проблема сприйняття музики в умовах сучасного навчально-виховного процесу

К. Гринюк

 

 

В статті розглядаються проблеми сприйняття музики в умовах сучасного навчально-виховного процесу. Сприйняття музики є складовою естетичного сприйняття – здатності чути та емоційно переживати музичні образи як художню єдність, відображення дійсності, а не механічну суміш звуків.

 

В статье рассматриваются проблемы восприятия музыки в условиях современного учебно-воспитательного процесса. Восприятия музыки есть составной эстетического восприятия – возможность слышать и эмоционально сопереживать музыкальные образы как художественное единство, отображение действительности, а не механическое соединение звуков.

 

This article deals with the problems of music perception In modern educational conditions. Music perception Is the component of aesthetic perception – the ability to hear and feel musical Images as the artistic unity, the reflection of reality and not only mechanical mix of sounds.

 

Мистецтво-найвизначніший показник естетичного відношення людини до дійсності. Одним Із його різновидів є музика – явище звукове, що звертається до людських почуттів, створює враження певного колориту, яке допомогає формувати особу в моральному, естетичному, політичному, національному та Інтернаціональному напрямах.

Проблема сприйняття музики – одна з найбільш складних (через суб'єктивність процесу). У сприйманні беруть участь органи чуття, тому утворюються складні, комплексні, умовні рефлекторні зв'язки, що пов'язані з уявою, мисленням, емоціями. Сприйняття музики є складовою естетичного сприйняття - здатності чути та емоційно переживати музичні образи як художню єдність, відображення дійсності, а не механічну суміш звуків. Існує три типи слухацької реакції:

‒Повне нерозуміння музичного твору (звуковий хаос позбавлений будь-якої організації);

‒Узагальнене мало диференційоване сприйняття без проникнення у суть музики (при цьому засоби музичної виразності, що були використані композитором, визначаються автоматично, у слухача складається загальне враження про твір);

‒Істине, дійсне розуміння музики, усвідомлення її внутрішньої структури.

Викладач музики пані Гродзинська в ознайомленні учнів з музикою, пропонує використовувати прийом «сонатне алегро», де елементи музичної форми співставляються з етапами діяльності школярів та вчителя на уроці, що передбачає ознайомлення з новим музичним матеріалом.

Аналогом сонатного вступу є промова вчителя, позитивний настрой на продуктивну діяльність. Експозиція, в якій представлені головна, побічна, інколи сполучна та заключна партії, це сам процес слухання. Розробка, де теми видозмінюються, вар’юються, ототожнюється із аналізом та розбором твору. Функція репризи – повтор експозиції, тобто вчитель дає змогу ще раз прослухати музику, але на новому більш високому рівні. Кода – повторення, закріплення музичного матеріалу. Також даний метод передбачає ряд вимог стосовно педагога, а саме:

‒вступне слово повинно містити момент зацікавлення дітей і налаштовування їх на цікаве та доступне емоційне сприймання;

‒заздалегідь має бути визначена драматургія розповіді, її кульмінація;

‒мова – образна, яскрава, емоційна, виразна та емоційно-контрастна. Стандартне прослуховування будується за таким зразком:

1. Повідомлення у вигляді вступної лекції, що розкриває назву твору та деякі відомості про нього.

Музично-педагогічна термінологія називає даний етап «пояснювальна ілюстраційність».

Творча діяльність учнів, яка передбачає самостійний аналіз слухачами, при цьому їм пропонується придумати назву, спираючись на власні висновки стосовно змісту.

Синтез ігрового та методу проблемного викладання матеріалу (бесіда у формі діалогу про зміст та назву твору), що сприяють розвитку асоціативного мислення у дітей.

Активізацію музичного сприйняття стимулює ряд методів:

‒Метод вибору визначень, які підходять (антонімів: весело-сумно, святково-задушевно);

‒Метод порівняння, що дозволяє використовувати будь-які асоціації стосовно музичного матеріалу;

‒Метод варіювання (руйнування), при якому твір виконується зі змінами (в динаміці, темпі, розмірі). Учні, в свою чергу, мають встановити розбіжності з оригіналом;

‒Метод музичних колекцій, який передбачає накопичення музично-слухових вражень (колекція маршів, вальсів, пісень, тощо);

‒Метод співу тих фрагментів, що пропонуються для слухання;

‒Ігровий метод;

‒Метод асоціативного пошуку, зображення на малюнку емоційних вражень (за п. Яворським);

‒Метод роздумів про музику.

Здібність сприймати музику формується поступово:

 

Яскраве та емоційне сприймання. Учні початкових класів легко визначають загальний характер та настрій твору; слабо- засоби виразності (з них є доступними лише темп, динаміка, регістр та тембр);

 

Музичне сприймання дітей цього віку доповнене бажанням зрозуміти про що музика і в чому її сенс. Особливо великого значення при цьому надається слову вчителя;

 

Період формування основ світогляду, морально-естетичних переконань, принципів, смаків. Підлітки створюють собі ідеал, якого намагаються досягти, при цьому звертаються до мистецтва та особистої творчості. В музичних смаках – однобічний орієнтир на естрадно-розважальний жанр. Безапеляційність дітей: те що є незрозумілим не заслуговує уваги. Перевага предметно-образної уяви;

 

У старшому підлітковому віці зростає цікавість до внутрішнього світу людини. З'являється інтерес до музики як до сфери переживань, людських почуттів. Вже повністю сформована гармонічна рівновага між свідомістю та емоціями.

Сприйняття музики тісно пов'язане із завданням формувати музично-естетичний смак у дитини. Його компонентами є: емоційність, музичний слух, пам'ять, здібності до усвідомленого сприймання, що засновані на розвитку музичного мислення школяра. Даний процес відбувається в нерозривному зв'язку з діяльністю музичного слуха.

 

 

1.Рудницька О. Педагогіка: загальна та мистецька: Навч. посібник- Київ, 2002. – 270 с

2.Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання. -Київ, 1997. - 248 с

3.Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. -Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2001. -216с.

4.Ростовський О. Я. Методика викладання музики в основній школі. -Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2001. – 272 с.

5.Філософський словник/За ред.. Шинкарука В. І. – Київ, 1986. – 800 с

6.Максимов В. М. Восприятие музыки. – М. : Музыка, 1980. – 256 с.

7.охор А. Н. Вопросы социологии и эстетики музыки. В 3-х томах. 7. 1. – М. : Советский композитор, 1981. – 296 с.